АНАЛІЗ МАТЕМАТИЧНИХ МОДЕЛЕЙ МАГНІТНОГО ОСЕРДЯ, ЩО ЗАСТОСОВУЮТЬСЯ В EDA

Автор(и)

  • В.Ю. Ларін Національний авіаційний університет
  • Є.В. Шкурніков Національний авіаційний університет

DOI:

https://doi.org/10.18372/2306-1472.45.1876

Ключові слова:

апроксимація, магнітне осердя, математична модель, модель Джилса–Атертона, модель Чена

Анотація

 Проаналізовано найбільш відомі моделі магнітного осердя, які застосовуються в математичному апараті сучасних програм класу EDA.

Біографії авторів

В.Ю. Ларін, Національний авіаційний університет

д.т.н., доц.

Є.В. Шкурніков, Національний авіаційний університет

асп.

Посилання

Jіles D.C. Theory of ferromagnetіc hysteresіs / D.C. Jіles, D.L. Atherton // Magnetіsm and magnetіc materіals. – 1983. – Vol. 61. – P. 48–68.

Chan J.H. Nonlіnear transformer model for cіrcuіt sіmulatіon / J.H. Chan, A. Vladіmіresku, X-Ch. Gao // ІEEE transactіons on computer-aіded desіgn. – 1991. – Vol. 10 – P. 476–482.

Downloads

Як цитувати

Ларін, В., & Шкурніков, Є. (2010). АНАЛІЗ МАТЕМАТИЧНИХ МОДЕЛЕЙ МАГНІТНОГО ОСЕРДЯ, ЩО ЗАСТОСОВУЮТЬСЯ В EDA. Вісник Національного авіаційного університету, 45(4), 47–51. https://doi.org/10.18372/2306-1472.45.1876

Номер

Том 45 № 4 (2010)

Розділ

Інформаційні технології

Ліцензія

Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з такими умовами:

  1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.

  2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.

  3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).