ЗАСТОСУВАННЯ ПОХІДНИХ ДРОБОВОГО ПОРЯДКУ В ЗАДАЧАХ СТРУКТУРНОЇ ІДЕНТИФІКАЦІЇ І МЕХАНІКИ

Автор(и)

  • В.К. Антонов

DOI:

https://doi.org/10.18372/2306-1472.39.1736

Ключові слова:

дробові похідні, механіка, структурна ідентифікація

Анотація

 Запропоновано визначення похідних дробового порядку для застосування в задачах структурної ідентифікації, що приводить до природних алгоритмів визначення порядку похідних настроюваної моделі.

Біографія автора

В.К. Антонов

Кандидат технічних наук. Доцент кафедри комп’ютерних систем та мереж Національного авіаційного університету.

Посилання

Самко С.Г. Интегралы и производные дробных порядков и некоторые их приложения / С.Г. Самко, А.А. Килбас, О.И. Маричев. – Минск: Наука и техни-ка, 1987. − 688 с.

Ахиезер Н.И. Лекции по теории аппроксимации / Н.И. Ахиезер. – М.: Наука, 1965. – 408 с.

Вакарчук І.О. Квантова механіка / І.О. Вакарчук. – Л.: Вид-во Львів. нац. ун-ту ім. І.Франка, 2007. − 848 с.

Downloads

Як цитувати

Антонов, В. (2009). ЗАСТОСУВАННЯ ПОХІДНИХ ДРОБОВОГО ПОРЯДКУ В ЗАДАЧАХ СТРУКТУРНОЇ ІДЕНТИФІКАЦІЇ І МЕХАНІКИ. Вісник Національного авіаційного університету, 39(2), 178–183. https://doi.org/10.18372/2306-1472.39.1736

Номер

Том 39 № 2 (2009)

Розділ

Фізико-математичні науки

Ліцензія

Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з такими умовами:

  1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.

  2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.

  3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).