СТАН ВОЛОССЯ ЯК ПОКАЗНИК ЗАБРУДНЕННЯ НАВКОЛИШНЬОГО СЕРЕДОВИЩА ВАЖКИМИ МЕТАЛАМИ
DOI:
https://doi.org/10.18372/2306-1472.39.1715Ключові слова:
важкі метали, захворюваність, навколишнє середовище, технологія забруднення, токсичність, свинець, стан волоссяАнотація
Простежено кореляцію між вмістом важких металів у волоссі та станом захворюваності населення, а також відставанням розумових здібностей дітей. Показано, що середній вміст свинцю становить 10,32 мкг/г. Дані встановлено для людей, що живуть на відносно незабрудненій території.
Посилання
Паранько Н.М. Внешняя среда и здоровье человека / Н.М. Паранько, Н.Г. Карнаук. – Д.: Журфонд. – 2006. – 238 с.
Дегоева Б.Г. Оценка содержания макро- и микроэлементов у пациентов с хроническими заболеваниями печени / Б.Г. Дегоева // Военно-медицинский журнал. – К., 2004. – № 11. – С. 49–50.
Гапон В.А. Накопление тяжелых металлов в волосах детей / В.А. Гапон // Український медичний альманах. – К., 2003. – № 1. – С. 25–26.
Транковская В.Н. Содержание микроэлементов в волосах детей современного крупного промышленного города / Л.В. Транковская, В.Н. Лучанинова // Российский педиатрический журнал. – М., 2004. – № 5. – С. 59–61.
Downloads
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з такими умовами:- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).