СУЧАСНИЙ СТАН РОЗВИТКУ ТЕОРІЇ ХІММОТОЛОГІЇ

Автор(и)

  • Е.П. Серегин

DOI:

https://doi.org/10.18372/2306-1472.38.1669

Анотація

 Розглянуто сучасний стан розвитку теорії хіммотології. Вказано основні шляхи розвитку теорії хіммотології.

Біографія автора

Е.П. Серегин

д. т. н., проф.

Посилання

Папок К.К. Рациональное использование топлив и масел – важнейшее условие повышения долговечности двигателей // Химия и технология топлив и масел. – 1964. – № 6. – С. 1–5.

Папок К.К., Рагозин Н.А. Словарь по топливам, маслам, смазкам, присадкам и специальным жидкостям (химмотологический словарь). – Изд. 4-е, пер. и доп. – М.: Химия, 1975. – 342 с.

Папок К.К. Химмотология топлив и смазочных масел / науч. ред. А.Б. Виппер. – М.: Воениздат, 1980. – 192 с.

Теоретические основы химмотологии / под ред. А.А. Браткова. – М.: Химия, 1985. – 320 с.

Химмотология. Словарь. Понятия, термины, определения. – М.: Знание, 2005. – 304 с.

Разработка, производство, применение горючесмазочных материалов и технических средств нефтепродуктообеспечения: тез. докл. 25-й науч.-техн. конф. ГосНИИ МО РФ. – М.: Изд. центр «Новый век», 1998. – 272 с.

Лашхи В.Л., Гришин Н.Н., Меджибовский А.С. Развитие теоретических основ химмотологии смазочных материалов. – М.: Адванта Пресс. 2002. – 42 с.

Пискунов В.А., Зрелов В.Н. Влияние топлив на надежность реактивных двигателей и самолетов. Химмотологическая надежность. – М.: Машиностроение, 1975. – 270 с.

Химмотология в гражданской авиации: справ. / В.А. Пискунов, В.Н. Зрелов, В.Т. Василенко и др. – М.: Транспорт, 1983. – 248 с.

Downloads

Як цитувати

Серегин, Е. (2009). СУЧАСНИЙ СТАН РОЗВИТКУ ТЕОРІЇ ХІММОТОЛОГІЇ. Вісник Національного авіаційного університету, 38(1), 89–94. https://doi.org/10.18372/2306-1472.38.1669

Номер

Том 38 № 1 (2009)

Розділ

Хімічні технології, хіммотологія

Ліцензія

Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з такими умовами:

  1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.

  2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.

  3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).