АНАЛІЗ СТРУКТУР МАТЕМАТИЧНИХ МОДЕЛЕЙ НЕСТАЦІОНАРНИХ АЕРОДИНАМІЧНИХ КОЕФІЦІЄНТІВ

Автор(и)

  • В.Г. Жила

DOI:

https://doi.org/10.18372/2306-1472.36.1589

Анотація

 Розглянуто підходи, на яких ґрунтується отримання математичних моделей аеродинамічних коефіцієнтів. Проведено порівняльний аналіз двох найбільш повних моделей нестаціонарних аеродинамічних коефіцієнтів. Показано перевагу нестаціонарної інтегральної моделі аеродинамічних коефіцієнтів.

Біографія автора

В.Г. Жила

Кандидат технічних наук. Доцент кафедри аеродинаміки та льотної експлуатації інституту літальних апаратів Національного авіаційного університету. Напрям наукової діяльності –
нестаціонарна аеродинаміка.

Посилання

Ударцев Е.П., Переверзев А.М., Швец А.В. Нестационарная аэродинамика несущих поверхностей // Аэ-родинамика: проблемы и перспективы: сб. науч. тр. – Х.: Нац. аэрокосмический ун-т «ХАИ», 2006. – Вып. 2.– С. 306.

Приходько А.А. Компьютерные технологии в аєродинамике и тепломассообмене. – К.: Наук. думка, 2003. – 380 с.

Жила В.Г. Интегральная математическая модель для коэффициента подъемной силы //Некоторые воп-росы прикладной аэродинамики: сб. науч. тр. – К.: КИИГА, 1985. – С. 56–59.

Downloads

Як цитувати

Жила, В. (2008). АНАЛІЗ СТРУКТУР МАТЕМАТИЧНИХ МОДЕЛЕЙ НЕСТАЦІОНАРНИХ АЕРОДИНАМІЧНИХ КОЕФІЦІЄНТІВ. Вісник Національного авіаційного університету, 36(3), 48–51. https://doi.org/10.18372/2306-1472.36.1589

Номер

Розділ

Сучасні авіаційно-космічні технології