Комплексні рішення для сталого розвитку деградованних екосистем херсонської області

Автор(и)

  • M. M. Радомська Національний авіаційний університет
  • Л. І. Павлюх Національний авіаційний університет
  • Н. С. Лялюк Національний авіаційний університет
  • В. В. Петрощук Національний авіаційний університет

DOI:

https://doi.org/10.18372/2306-1472.87.15720

Ключові слова:

паливо з водоростей, енергетична культура, деградація земель, екологічна ефективність, економічна ефективність

Анотація

Сталий розвиток – це пріоритетний підхід до використання природно-ресурсного потенціалу. Деградовані сільськогосподарські райони втрачають свою економічну цінність і створюють широкий спектр екологічних проблем. Херсонська область є однією з найбільш експлуатованих територій в Україні, яка характеризується різноманітними ґрунтово-кліматичними умовами. Запропоновано використовувати ці землі для вирощування енергетичних культур. Порівняльний аналіз продемонстрував, що водорості та ріпак є найбільш ефективними альтернативами, які здатні доповнювати одне одного та утворювати перспективну енергетичну суміш.

Біографії авторів

M. M. Радомська, Національний авіаційний університет

Assistant Professor, Ph.D., Associate Professor, Department of Ecology, National Aviation University. Education: Ivano-Frankivsk national technical university of oil and gas, 2005. Research area: environmental impact assessment, human ecology.

Л. І. Павлюх, Національний авіаційний університет

Candidate of Engineering. Associate Professor. Associate Professor of the Ecology Department, Faculty of Environmental Safety, Engineering and Technologies, National Aviation University, Kyiv, Ukraine. Education: Environmental Protection Faculty, National Aviation University, Kyiv, Ukraine (2005). Research area: waste management.

Н. С. Лялюк, Національний авіаційний університет

Student, National Aviation University

В. В. Петрощук, Національний авіаційний університет

Student, National Aviation University

Посилання

Falkenmark, M.; Finlayson, M.; Gordon, L.J.; Bennett, E.M.; Chiuta, T.M.; Coates, D.; Ghosh, N.; Gopalakrishnan, M.; de Groot, R.S.; Jacks, G.; Kendy, E.; Oyebande, L.; Moore, M.; Peterson, G.D.; Portuguez, J.M.; Seesink, K.; Tharme, R.; Wasson, R. (2007). Agriculture, water, and ecosystems: Avoiding the costs of going too far. In: Water for food, water for life: A Comprehensive Assessment of Water Management in Agriculture. London, UK: Earthscan; Colombo, Sri Lanka: International Water Management Institute (IWMI). pp. 233-277.

Transforming our World: The 2030 Agenda for Sustainable Development. United Nations, 2015. 68 p.

Petrychenko, V. F., Lykhochvor, V. V., & Korniychuk, O. V. (2020). Substantiation of the causes of soil degradation and desertification in Ukraine. Feeds and Feed Production, (90), 10-20. Available at: https://doi.org/10.31073/kormovyrobnytstvo202090-01

Malchykova D.S., Ponomareva A.A., Molikevych R.S. (2015). Environmental protection and spatial planning of econet strategies in regions with high level of anthropogenic transformation of geosystems. Scientific Bulletin of Kherson State University. Series «Geographical Sciences» 2, pp. 92-107.

Makarenko V.V., Veselova O.A. (2014). Topsoil erosion processes of Ukrainian steppes. Young Scientist 5(08), pp. 74-76.

Pichura V.I., Skripchuk P.M., Dudiak N.V. (2019). Management aspects of ecological and economic consequences water-erosion soil destructions in the steppe of Ukraine. Balanced natue using 3, pp. 109-118. https://doi.org/10.33730/2310-4678.3.2019.185894

Regional Report on the Condition of environment in the Kherson oblast in 2019. Kherson Oblast State Administration, Department of Ecology and Natural Resources, 2020. 244 p. (in Ukrainian)

Janssen R. (2001). On the Use of Multi-Criteria Analysis in Environmental Impact Assessment in The Netherlands. Journal of multi-criteria decision analysis 10, pp. 101–109. https://doi.org/10.1002/mcda.293

Kurniawan, Koko & Waisarayutt, Chutima. (2019). SWOT analysis for determining sustainability development strategy of The Local Enablers community, a social business ecosystem at Universitas Padjadjaran, Jatinangor, Indonesia. Walailak Procedia 1, pp. 148-160.

Martin A.G. Natural-agricultural zoning of Ukraine: monograph / Martin A.G., Osypchuk S.O., Chumachenko O.M. – Кyiv, CP "Komprint", 328 p. (in Ukrainian).

Malchykova D. S. (2015). Territorial planning for Ukrainian rural regions: methodological approaches, problems and prospects Scientific Bulletin of Kherson State University. Series «Geographical Sciences» 3, pp. 11–15.

Morozova O.S., Morozov O.V., Shaporinskaya N.M., Voloshin N.N. (2019). Irrigation in the Kherson region: the current state and development problems. Business Navigator 3-1 (52), pp. 95-100.

Perpiña Castillo C, Baranzelli C, Maes J, Zulian G, Lopes Barbosa A, Vandecasteele I, Mari Rivero I, Vallecillo Rodriguez S, Batista E Silva F, Jacobs C, Lavalle C. (2014). An assessment of dedicated energy crops in Europe under the EU Energy Reference Scenario 2013. Application of the LUISA modelling platform – Updated Configuration.Brussels, Joint Research Centre, 106 p. doi: 10.2788/64726

S.J. Horn. (2009). Seaweed Biofuels: Production of Biogas and Bioethanol from Brown Macroalgae. Saarbrücken: VDM Verlag, 104 p.

Biofuels for transport: global potential and implications for energy and agriculture. London: Earthscan, 2007. 481 p.

Kaletnik G. (2018). Production and use of biofuels. Kyiv, Agrarian science, 336 p.

Towler, G.P., Oroskar A.R., & Smith S.E. (2004). Development of a Sustainable Liquid Fuels Infrastructure Based on Biomass, Environmental Progress, Special Issue: Sustainability in Chemical Engineering, Vol. 23, Issue 4, pp. 334-341. https://doi.org/10.1002/ep.10052

Quirin, M., Gartner, S.O., Pehnt M., & Reinhard G.A. (2004). CO2 Mitigation through Biofuels in the Transport Sector: Status and Perspectives, Main Report. Heidelberg, Institute for Energy and Environmental Research, 66 p.

Eiichi O., & Joel C. (2003). Selection of Optimal Microalgae Species for CO2 Sequestration. Proceedings of the 2nd Annual Conference on Carbon Sequestration, Alexandria, pp.17-24.

Renuka N., Guldhe A., Prasanna R., Singh P., & Bux F. (2018). Microalgae as multi-functional options in modern agriculture: current trends, prospects and challenges. Biotechnology Advances 36, pp. 1255–1273 https://doi.org/10.1016/j.biotechadv.2018.04.004.

Abinandan S., Subashchandrabose S.R., Venkateswarlu K. & Megharaj M. (2019) Soil microalgae and cyanobacteria: the biotechnological potential in the maintenance of soil fertility and health. Critical Reviews in Biotechnology, 39:8, 981-998, DOI: 10.1080/07388551.2019.1654972

Downloads

Опубліковано

27.07.2021

Як цитувати

Радомська M. M. ., Павлюх, Л. І. ., Лялюк, Н. С. ., & Петрощук, В. В. . (2021). Комплексні рішення для сталого розвитку деградованних екосистем херсонської області. Вісник Національного авіаційного університету, 87(2), 48–56. https://doi.org/10.18372/2306-1472.87.15720

Номер

Том 87 № 2 (2021)

Розділ

Охорона навколишнього середовища, хіммотологія, біотехнологія

Ліцензія

Creative Commons License

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial-NoDerivatives 4.0 International License.

Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з такими умовами:

  1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.

  2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.

  3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).