Специфіка екологічного аудиту місць захоронення та зберігання радіоактивних відходів на прикладі ЧАЕС
DOI:
https://doi.org/10.18372/2306-1472.35.1568Анотація
Розглянуто специфіку екологічного аудиту місць захоронення і зберігання радіоактивних відходів на прикладі ЧАЕС, принципи, позиції, вимоги, задачі, об’єкти, суб’єкти екологічного аудиту, склад команди спеціалістів для його проведення, екологічні проблеми, пов’язані зі зберіганням радіоактивних відходів і їх вплив на здоров`я людей, а також основні можливості поліпшення системи контролю радіоактивних відходів.
Посилання
Горбунов В.В., Товажнянський Л.Л., Омельченко Н.М., Масікевич Ю.Г. Радіоекологія: навч. посіб. Чернівці: Зелена Буковина, 2005. – 200 с.
Бюлетень екологічного стану зони відчуження та зони безумовного (обов’язкового) відселення (1988–2008). K.: Держ. підприємство "Агентство інформації, міжнародного співробітництва та розвитку "Чорнобильінтерінформ", 2008.
Закон України “Про поводження з радіоактивними відходами”. №255/95-ВР від 30.06.95.
Downloads
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з такими умовами:- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
