ІДЕНТИФІКАЦІЯ АВТОМАТИЗОВАНОЇ СИСТЕМИ КЕРУВАННЯ ДИСТАНЦІЙНО-ПІЛОТОВАНИМ АПАРАТОМ ДЛЯ ОПЕРАТИВНОГО ПРИРОДОРЕСУРСНОГО ТА ЕКОЛОГІЧНОГО МОНІТОРИНГУ ДОВКІЛЛЯ
DOI:
https://doi.org/10.18372/2306-1472.34.1549Анотація
Проаналізовано методи структурно-параметричної ідентифікації автоматизованої системи керування дистанційно-пілотованим літальним апаратом для оперативного природоресурсного та екологічного моніторингу довкілля. Використання найкращого методу ідентифікації дозволить ефективно синтезувати систему керування подібним літальним апаратом.
Посилання
Фатхутдинов Р.А. Управленческие решения. – М.: ИНФА, 2002. – 283 с.
Аттетков А.В., Галкин С.В., Зарубин В.С. Методы оптимизации. – М.: МГТУ им. Н.Э. Баумана, 2001. – 356 с.
Бабак В.П., Синєглазов В.М., Таранов С.Г. Проблеми аналізу і синтезу систем автоматичного керування: навч. посіб. – К.: Кн. вид-во НАУ, 2005. – 172 с.
Беспилотники / Аэрокосмический вестн. – 2005. – № 8. – К.: ООО «СПЕЙС-ИНФОРМ». – С. 32–33.
Черноруцкий И.Г. Методы оптимизации в теории управления. – СПб.: Лань, 2001. – 256 с.
Зосимович Н.В. Структурно-параметрическая оптимизация силовых конструкций дистанционно-пилотируемых летательных аппаратов оперативного природоресурсного и экологического мониторинга окружающей среды // Региональный вестн. молодых ученых. – М.: Academa, 2005. – № 3. – С. 97–98.
Катковник В.Я. Непараметрическая идентификация и сглаживание данных. – М.: Наука, 1985.
Черноруцкий И.Г. Методы оптимизации и принятия решений. – СПб.: Лань, 2001.
Черноруцкий И.Г. Методы оптимизации в теории управления: учеб. пособие.– СПб.: Питер, 2004. – 256 с.
Растригин Л.А., Маджаров Н.Е. Введение в идентификацию объектов управления. – М.: Энергия, 1977. – 304 с.
втушенко Ю.Г. Методы решения экстремальных задач и их применение в системах оптимизации. – М.: Наука, 1982. – 280 с.
Downloads
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з такими умовами:- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
