ПРИЛАД КОНТРОЛЮ ЗМІНИ ХІМІЧНОГО СКЛАДУ І ТЕМПЕРАТУРИ ЗОВНІШНЬОГО СЕРЕДОВИЩА
DOI:
https://doi.org/10.18372/2306-1472.34.1548Анотація
Розглянуто прилад контролю зміни хімічного складу та температури зовнішнього середовища. За допомогою математичної моделі обґрунтовано принцип його дії. Наведено основні значення робочих параметрів приладу. Побудовано залежності, які характеризують його роботу.
Посилання
Поконова Ю.В. Химия высокомолекулярных соединений нефти. − Л.: ЛГУ, 1980. − 172 с.
Коваль А.Д., Петроченков В.Г. Исследование реологических свойств нефти до и после кавитационной обработки // Промислова гідравліка і пневматика. − 2005. − 2 (8). − С. 29−32.
Банкер Ф. Симметрия молекул и спектроскопия: учеб. − 2-е изд., перераб. / пер. с англ. Ф. Банкер, П. Йенсен / под ред. Н.Ф. Степанова. − М.: Мир;Науч. мир, 2004. − 763 с.
www.labteh.com.ua
Безопасность жизнедеятельности: учеб. – 2-е изд., перераб. и доп. / под ред. проф. Э.А. Арустамова. – М.: Изд. дом “Дашков и К”, 2000. – 678 с.
Пат. 33870А Україна. МПК (2006) B04C 5/00. Спосіб ультразвукового контролю хімічного складу навколишнього середовища та пристрій для його здійс-нення / О.А. Зеленков, П.С. Соченко, О.М. Зубченко. – Опубл. 17.07.06.
Downloads
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з такими умовами:- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).