ЗАСТОСУВАННЯ МЕТОДУ ГОЛОВНИХ КОМПОНЕНТ ДЛЯ АНАЛІЗУ ВАРІАБЕЛЬНОСТІ РИТМУ СЕРЦЯ
DOI:
https://doi.org/10.18372/2306-1472.18.15349Анотація
Розглянуто основні методи, застосовувані на теперішній час для аналізу варіабельності ритму серця. Проведено аналіз їх недоліків. Запропоновано використання методу головних компонент для аналізу варіабельності ритму серця. Показано його переваги в порівнянні з існуючими методами аналізу.
Посилання
Коркушко О. В., Патило В. Б., Писарук А. В. Методы анализа и возрастные нормы вариабельное ритма сердца // Анализ вариабельности ритма сердца в клинической практике: Материалы 1-й Междунар. науч. конф., 24-25 окт. 2002 г. - К.: ИПЦ «Алкон», 2002.-216 с.
Бендат Дж., Пирсол А. Приложения корреляционного и спектрального
Главные компоненты временных рядов: метод «Гусеница» / Под ред. Д.Л. Данилова, А.А. Жиглявского - С. Пб.: Санкт-Петербург, ун-т, 1997. - 180 с.
Downloads
Як цитувати
Бабак, В. П., & Чілікин, О. В. (2021). ЗАСТОСУВАННЯ МЕТОДУ ГОЛОВНИХ КОМПОНЕНТ ДЛЯ АНАЛІЗУ ВАРІАБЕЛЬНОСТІ РИТМУ СЕРЦЯ. Вісник Національного авіаційного університету, 18(3-4), 3–7. https://doi.org/10.18372/2306-1472.18.15349
Номер
Розділ
Інформаційно-діагностичні системи
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з такими умовами:- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
