МОДЕЛЮВАННЯ ОСЕРЕДКУ РАДІОАКТИВНОГО ЗАРАЖЕННЯ ПРИ АВАРІЇ НА АТОМНОМУ РЕАКТОРІ
DOI:
https://doi.org/10.18372/2306-1472.15.15346Анотація
Розглянуто моделі формування осередку радіоактивного зараження. Вибрано оптимальну геометричну форму радіаційного осередку. Запропоновано методику розрахунку його глибини. Визначено характеристики радіаційного зараження як функції віддачі і часу.Посилання
Закон України від 27.02.1991 р. Про правовий режим території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи. - К.: ВВРУ, 1991.
Козлов В. Ф. Справочник по радиационной безопасности. - М.: Энергоатомиздат, 1991. - 352 с.
Авсеенко В. Ф. Дозиметрические и радиометрические приборы и измерения. - К.: Урожай, 1990. -
с.
Downloads
Як цитувати
Канунніков, Б. Т., Лук’янников, В. А., & Применко, В. І. (2021). МОДЕЛЮВАННЯ ОСЕРЕДКУ РАДІОАКТИВНОГО ЗАРАЖЕННЯ ПРИ АВАРІЇ НА АТОМНОМУ РЕАКТОРІ. Вісник Національного авіаційного університету, 15(4), 186–189. https://doi.org/10.18372/2306-1472.15.15346
Номер
Розділ
Аеропорти та їх інфраструктура
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з такими умовами:- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).