ФОРМУВАННЯ ДІАГНОСТИЧНОЇ МОДЕЛІ ПРАЦЕЗДАТНОСТІ ЕЛЕКТРИФІКОВАНИХ КОМПЛЕКСІВ ПОВІТРЯНИХ СУДЕН
DOI:
https://doi.org/10.18372/2306-1472.15.15278Анотація
Розглянуто етапи відновлення працездатності електрифікованих комплексів. Запропоновано діагностичну модель працездатності у вигляді матриці станів та алгоритм організаціїінформаційної бази даних для автоматизованого пошуку і локалізації місця відмови.Посилання
Ивахненко А. Г. Долгосрочное прогнозирование и управление сложными системами. - К.: Техніка. 1975.-312 с.
Рябинин И. А. Основы теории и расчета надежности судовых электроэнергетических систем. - Л.: Судостроение, 1971. -456 с.
Курганский О. А., Ницай В. Е. Алгоритм расчета надежности систем энергоснабжения летательных аппаратов логико-статистическим методом. - К.: РФАП АН УССР, 1975. - 28 с.
Диагностирование и прогнозирование технического состояния авиационного оборудования / Под. ред. И.М. Синдеева. - М.: Транспорт, 1984. - 191 с.
Downloads
Як цитувати
Сильнягін, А. О. (2021). ФОРМУВАННЯ ДІАГНОСТИЧНОЇ МОДЕЛІ ПРАЦЕЗДАТНОСТІ ЕЛЕКТРИФІКОВАНИХ КОМПЛЕКСІВ ПОВІТРЯНИХ СУДЕН. Вісник Національного авіаційного університету, 15(4), 67–70. https://doi.org/10.18372/2306-1472.15.15278
Номер
Розділ
Сучасні авіаційно-космічні технології
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з такими умовами:- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).