ЗМІНА СТРУКТУРИ І СКЛАДУ ПОВЕРХНЕВИХ ШАРІВ КОНТАКТНИХ ПОВЕРХОНЬ
DOI:
https://doi.org/10.18372/2306-1472.15.15277Анотація
Розглянуто результати досліджень особливостей структурного стану тонких поверхневих шарів металу при динамічному навантаженні під час граничного змащення з застосуванням звичайних і хімічно модифікованих мастильних матеріалів. Наведено умови формування оптимального структурного складу, що визначає підвищення зносостійкості і втив мастильного середовища на досліджуваний процес.Посилання
Файн Р. С., Кроиц К. Л. Химизм граничного трения стали в присутствии углеводородов // Новое о смазочных материалах. - М.: Химия, 1967 - 239 с.
Rounds F. G. Influence of steel composition on additive performance // ASLE Trans. - 1972. -15, 54.- P. 25-26, 72-73.
Аксенов А. Ф., Бородин A. E., Литвинов A. A. Влияние химического состава авиационных топлив на осповидный износ топливных агрегатов //Повышение износостойкости и срока службы машин - К.: НТО Машпром, 1970. - Вып. П. - С. 33-38.
Марковский Е. А., Кириевский Б. А. Изменение химического состава поверхностных слоев, деформированных трением // Проблемы трения и изнашивания - К.: Техника, 1974. -№ 6. - С. 111-120.
Downloads
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з такими умовами:- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).