ІДЕНТИФІКАЦІЯ ХАРАКТЕРИСТИК ДИНАМІЧНИХ СТЕНДІВ
DOI:
https://doi.org/10.18372/2306-1472.15.15276Анотація
Наведено математичну постановку, розв ’язання задачі ідентифікації й визначено характеристики динамічних стендів авіаційних тренажерів.Посилання
Городецкий В. И., Юсупов Р. М. Метод последовательной оптимизации в задачах идентификации // Изв. АН СССР. Техн. кибернетика. - 1972. - № 3. - С. 72-79.
ГропД. Методы идентификации систем. - М.: Мир, 1979. - 302 с.
Косинок В. И. Адаптивные системы идентификации. - К.: Техніка, 1975. - 288 с.
Растригин Л. А., Миджаров Н. Е. Введение в идентификацию объектов управления. - М.: Энергия, 1977.-215 с.
Салыга В. И. Автоматизированные системы управления технологическими процессами. Идентификация и оптимизация управления. - Харьков: Высш. шк., 1976. - 180 с.
Шепон Р. Имитационное моделирование систем - искусство и наука. - М.: Мир, 1978. -418 с.
Gupta N.K., Hall W. E., Trankle T. L. Advanced Methods of Model Structure Determination from Test Data// Proceedings of Atmos. Flight Mech. Conf. - Hollywood, Florida, 1977. - P. 386-400.
Hall W. E., Gupta N. K., Tyler J. S. Model Structure Determination and Parameter Identification for Nonlinear Aerodynamic Flight Regimes - AGARD-CP-172. - 1975. - P. 21/1-21/21.
Klein V. On the Adequate Model for Aircraft Parameter Estimation - Cranfield Institute of Technology / Cranfield Report NAERO 28. - 1975. - 29 p.
Schwanz R. C., Wells W. R. Identification of Aerolastic Parameter Using a Recursive Sequential Least Squares Method// AIAA Atmos. Flight Mech. Conf. - Danvers, Mass, New York. - 1980. - P. 651-661.
Эйкхофф П. Основы идентификации систем управления. - М.: Мир, 1975. - 682 с.
Химмельблау Д. Прикладное нелинейное программирование. - М.: Мир, 1975. - 534 с.
Downloads
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з такими умовами:- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
