АВТОМАТИЗОВАНЕ ГЕОМЕТРИЧНЕ МОДЕЛЮВАННЯ ОБВОДІВ ПЕРЕРІЗІВ ПОВІТРОЗАБІРНИКІВ АВІАЦІЙНИХ ДВИГУНІВ ПАРАБОЛО-ЕЛІПТИЧНОЇ ФОРМИ
DOI:
https://doi.org/10.18372/2306-1472.14.15191Анотація
Розглянуто питання автоматизації геометричного моделювання обводів параболо-еліптимної форми характерних перерізів повітрозабірників авіаційних газотурбінних двигунів за заданими умовами (параметрами).
Посилання
Бабаков В. В. Проектирование поверхностей кривыми второго порядка в самолётостроении - М.: Машиностроение, 1969. - 124 с.
Проектирование самолётов / Под ред. С. М. Егера. - М.: Машиностроение, 1983. - 616 с.
Ходак М. О., Ситниченко В. В. Вибір оптимальної комп’ютерної візуалізації при геометричному моделюванні обводів складних форм характерних перерізів повітрозабірників авіаційних ГТД // Пр. Тавр. держ. агротехнічної акад. Вип.4. - Прикладна геометрія та інженерна графіка. Т.12. - Мелітополь, 2001. -С. 83-89.
Ходак М. О., Демидко В. Г., Ситниченко В. В. Моделювання обводів перерізів і об’ємів перехідних поверхонь повітрозабірників авіаційних двигунів з прямокутним і еліптичним входами // Наук.-техн. журн. «Технологічні системи». - К.: УкрНДІАТ, 2001. - №2(8). - С. 87-90.
Downloads
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з такими умовами:- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).