ВИЗНАЧЕННЯ ВМІСТУ РОЗЧИНЕНИХ ГАЗІВ У НАФТОПРОДУКТАХ
DOI:
https://doi.org/10.18372/2306-1472.13.15176Анотація
Розглянуто питання розчинності повітря в реактивних позивах, його вплив на роботу паливної системи, розрахункові і експериментальні методи визначення кисню і азоту в паливах, фактори, що впливають на процес розчинності. Розроблено методику хроматографічного визначення вмісту розчинених газів. Наведено схему для введення проб до хроматографічної колонки.Посилання
Дубовкин Н. Ф. Физико-химические и эксплуатационные свойства реактивних топлив. - М.: Химия , 1985 - 238 с.
Береговой А. Н., Єфименко В. В. Влияние растворенного в топливе воздуха на работу топливного насоса // Исследование эксплуатационных свойств авиаГСМ и спецжидкостей: Со. науч. тр. - К.: КНИГА, 1985. -С. 38-42.
Downloads
Як цитувати
Єфіменко, В. В., Іванов, С. В., Новікова, В. Ф., & Полякова, О. В. (2021). ВИЗНАЧЕННЯ ВМІСТУ РОЗЧИНЕНИХ ГАЗІВ У НАФТОПРОДУКТАХ. Вісник Національного авіаційного університету, 13(2), 199–201. https://doi.org/10.18372/2306-1472.13.15176
Номер
Розділ
Аеропорти та їх інфраструктура
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з такими умовами:- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
