АНАЛІЗ СТУПЕНЯ ФОРМАЛІЗАЦІЇ ТА АВТОМАТИЗАЦІІ ПРОЦЕСУ ПРОЕКТУВАННЯ
DOI:
https://doi.org/10.18372/2306-1472.31.1462Анотація
Запропоновано розроблення інформаційно-логічної моделі, що дозволить виконувати варіантне проектування, оцінити отримані варіанти, вибрати з них найбільш раціональні, надати фахівцю вичерпну інформацію для вибору прийнятного варіанта.
Посилання
Городецкий А. С., Евзеров И. Д. Компьютерные модели конструкций. – К.: Факт, 2005. – 344 с.
Расчет и проектирование конструкций высотных зданий из монолитного железобетона / А. С. Горо-децкий, Л. Г. Батрак, Д. А. Городецький и др. – К.: Факт, 2004. – 106 с.
Информационные технологии расчета и проектирования строительных конструкций: Учеб. пособие / А. С. Городецкий, В. С Шмуклер, А. В. Бондарев – Х.: НТУ «ХПИ», 2003. – 889 с.
Downloads
Як цитувати
Барабаш, М., & Дзюба, А. (2007). АНАЛІЗ СТУПЕНЯ ФОРМАЛІЗАЦІЇ ТА АВТОМАТИЗАЦІІ ПРОЦЕСУ ПРОЕКТУВАННЯ. Вісник Національного авіаційного університету, 31(1), 174–177. https://doi.org/10.18372/2306-1472.31.1462
Номер
Розділ
Аеропорти та їх інфраструктура
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з такими умовами:- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
