ВИЗНАЧЕННЯ КООРДИНАТ РУХОМИХ ОБ’ЄКТІВ У ПРОСТОРІ ІНТЕРФЕРОМЕТРИЧНИМ МЕТОДОМ

Автор(и)

  • Ю.В. Пепа НАУ, кафедра засобів захисту інформації
  • Т.О. Затикян НАУ, кафедра засобів захисту інформації

DOI:

https://doi.org/10.18372/2306-1472.31.1443

Анотація

 Розглянуто інтерферометричний метод визначення координат рухомих об’єктів у просторі, які використовують супутникові радіонавігаційні системи для визначення своїх поточних координат за допомогою GPS-технологій.

Біографії авторів

Ю.В. Пепа, НАУ, кафедра засобів захисту інформації

канд. техн. наук, доц.

Т.О. Затикян, НАУ, кафедра засобів захисту інформації

студ.

Посилання

Сетевые спутниковые радионавигационные системы / В. С. Шебшаевич, П. П. Дмитриев, Н. В. Иванцевич и др.– М.: Радио и связь, 1993. – 408 с.

Соловьев Ю. А. Системы спутниковой навигации.– М.: Эко-Трендз, 2000.– 269 с.

Downloads

Як цитувати

Пепа, Ю., & Затикян, Т. (2007). ВИЗНАЧЕННЯ КООРДИНАТ РУХОМИХ ОБ’ЄКТІВ У ПРОСТОРІ ІНТЕРФЕРОМЕТРИЧНИМ МЕТОДОМ. Вісник Національного авіаційного університету, 31(1), 96–98. https://doi.org/10.18372/2306-1472.31.1443

Номер

Том 31 № 1 (2007)

Розділ

Аерокосмічні системи моніторінгу та керування

Ліцензія

Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з такими умовами:

  1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.

  2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.

  3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).