ВИЗНАЧЕННЯ ЧАСУ МОЖЛИВОЇ ВИДИМОСТІ ІНФОРМАЦІЙНИХ ОБ’ЄКТІВ ДОРОЖНЬОЇ ОБСТАНОВКИ
DOI:
https://doi.org/10.18372/2306-1472.31.1442Анотація
Уведено поняття “час можливої видимості”. Запропоновано спосіб обчислення часу за допомогою моделі зорового сприйняття шляхом імітаційного моделювання
Посилання
Трофімов Ю. Л. Інженерна психологія: Підручник. – К.: Либідь, 2002–264 с.
Ложкин Г. В., Повякель Н. И. Практическая психология в системах “человек–техника”. –К.: МАУП, 2003.–295 с.
Душков Б.А., Королев А. В., Смирнов Б. А. Основы инженерной психологии: Учеб. для студ. вузов. – М.: Акад. проект. – Екатеринбург: Деловая кн., 2002. – 576 с.
Венда В. Ф. Инженерная психология и синтез систем отображения информации: 2-е изд. – М.: Машиностроение , 1982. – 344 с.
Герасимов Б. М., Тарасов В. А., Токарев И. В. Человеко-машинные системы принятия решений с элемен-тами искусственного интеллекта. АНУ, Ин-т киберне-тики. им. В. М. Глушкова. – К.: Наук. думка, 1993. – 184 с.
Скрипець А. В. Основи авіаційної інженерної психології: Навч. посіб. – К.: НАУ, 2002. – 532 с.
Мирошников М. М. Теоретические основы оптикоэлектронных приборов: 2-е изд. – Л.: Машинострое-ние, 1983.– 696 с.
Завалишин Н. В., Мучник И. Б. Модели зрительного восприятия и алгоритмы анализа изображений. – М.: Наука, 1974. – 344 с.
Рубахин В. Ф. Психологические основы обработки первичной информации. – Л.: Наука, 1974. – 296 с.
Иванов Е. А., Фролов А. Я. Исследование зрительного опознания абстрактных моделей космических объектов // Исследование и моделирование деятельности человека-оператора / Отв. ред. Ю. М. Забродин. – М.: Наука, 1981. – С. 30–42.
Ганзен В. А. Восприятие целостных объектов. – М.: Изд-во Ленинград. ун-та, 1974. – 153 с.
Лебедев А. Н. Частотные нейрофизиологические механизмы восприятия и памяти // Проблемы принятия решения.– М.: Наука, 1976. С. 232–239.
Инженерная психология. Теория, методология, практическое применение / Под ред. Б. Ф. Ломова. – М.: Наука, 1977. – 303 с.
Справочник по инженерной психологии / Под ред. Б. Ф Ломова. – М.: Машиностроение, 1982. – 368 с.
Инженерная психология в военном деле / Под общ. ред. Б. Ф. Ломова – М.: Воениздат, 1983. – 224 с.
Нотон Д., Старк Л. Восприятие. Механизмы и модели. Движение глаз и зрительное восприятие – М.: Мир, 1974. – 367 с.
Подвиги Н. Ф., Макаров Ф. Н., Шелепин Ю.Е. Элементы структурно-функциональной организации зри-тельно - глазодвигательной системы. – Л.: Наука, 1986. – 252 с.
Эргономика зрительной деятельности человека // В. В. Волков, А. В. Луизов, Б. В. Овчинников, Н. П. Травникова. – Л.: Машиностроение, 1989. – 112 с.
Фу К. Структурные методы в распознавании образов. – М.: Мир, 1977.– 317 с.
Дейвид Марр. Зрение. Информационный подход к изучению представления и обработки зрительных образов. – М.: Радио и связь, 1987. – 400 с.
Индлин Ю. А. Модель обучаемого наблюдателя в ситуации обнаружения и различения. // Проблемы принятия решения. – М.: Наука, 1976. – С. 56 – 77.
Забродин Ю. М. Процессы принятия решений на сенсорно-перцептивном уровне // Проблемы принятия решения. – М.: Наука, 1976. – С. 33 – 55.
Основы инженерной психологии: Учеб. пособие / Под ред. Б. Ф. Ломова – М.: Высш. шк. 1977. – 335 с.
Иглин С. П. Математические расчеты на базе MATLAB. – СПб.: БХВ-Петербург, 2005. – 640 с.
Downloads
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з такими умовами:- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).