ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ СТАНУ ЗУБЧАСТИХ КОЛІС АВІАЦІЙНИХ ГАЗОТУРБІННИХ ДВИГУНІВ
DOI:
https://doi.org/10.18372/2306-1472.30.1418Анотація
Розглянуто питання визначення зміни концентрації продуктів зносу в мастилі залежно від характеру зношення контактних поверхонь зубчастих коліс. Показано зміну концентрації заліза в мастилі при
прогресуючому зносі.
Посилання
Хаймзон М.Е., Кораблев А.И. Работоспособность авиационных зубчатых соединений. – М.: Транспорт, 1983. – 176 с.
Кораблев А.И., Решетов Д.Н. Повышение несущей способности и долговечности зубчатых передач. – М.: Машиностроение, 1978. – 287 с.
Грозин Б.Д., Драйгор Д.А., Семирог-Орлик В.Н. Повышение эксплуатационной надежности деталей машин. – М.: Транспорт, 1970. – 294 с.
Крылов К.А., Хаймзон М.Е. Долговечность узлов трения самолетов. – М.: Транспорт, 1976. – 184 с.
Трубин Г.К. Контактная усталость материалов для зубчатых колес. – М.: Машгиз, 1976. – 402 с.
Костецкий Б.И. Трение, смазка и износ в машинах. – К.: Техніка, 1970. – 394 с.
Зайдель А.Н. Элементарные оценки ошибок изме-рений. – Л.: Наука, 1967. – 89 с.
Downloads
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з такими умовами:- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).