АВТОМАТИЗАЦІЯ ВИМІРЮВАНЬ ШИРИНИ СМУГИ ВИПРОМІНЮВАННЯ
DOI:
https://doi.org/10.18372/2306-1472.13.13703Анотація
Запропоновано структурну схему автоматичного вимірювального пристрою для оцінки ширини займаної смуги частот згідно з визначенням Міжнародного консультативного комітету по радіо У схемі використовуються два ідентичні фільтри нижніх або верхніх частот і два конвертори частоти. Кола зворотного зв ’язку забезпечують автоматичне визначення ширини смуги частот досліджуваного сигналу. Визначено джерела похибок, які пов’язані з характером досліджуваних сигналів (класом випромінювання), з електромагнітною обстановкою та апаратурною реалізацією принципу діїПосилання
Справочник по радиоконтролю. - Женева: МСЭ, 1995. - 442 с.
Бадалов А. Л., Михайлов А. С. Нормы на параметры электромагнитной совместимости РЭС: Справочник. - М.: Радио и связь, 1990. - 272 с.
Downloads
Як цитувати
Ільницький, Л. Я., Сібрук, Л. В., & Сугоняк, З. В. (2021). АВТОМАТИЗАЦІЯ ВИМІРЮВАНЬ ШИРИНИ СМУГИ ВИПРОМІНЮВАННЯ. Вісник Національного авіаційного університету, 13(2), 113–118. https://doi.org/10.18372/2306-1472.13.13703
Номер
Розділ
Аерокосмічні системи моніторінгу та керування
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з такими умовами:- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
