Застосування принципів проектування евристичних систем спостереження в технологіях технічної діагностики
DOI:
https://doi.org/10.18372/2306-1472.29.1366Анотація
Наведено принципи проектування евристичних систем спостереження. Описано процес їх застосування в технологіях технічної діагностики. Запропоновано використати евристичні системи спостереження як основу при побудові процесу діагностування технічних об’єктів.
Посилання
Голуб С.В. Моделирование мониторинговых процессов эвристической системой наблюдений // Электронное моделирование. – К., 2004. – Т. 26, № 5. – С. 55–65.
Waterman D.A. A Guide to Expert Systems. Reading, MA: Addison. –Wesley, 1986.
Биргер И.А. Техническая диагностика. – М.: Машиностроение, 1978. – 239 с.
Васильев В.И. Распознающие системы. Справ. – 2-e изд. – К.: Наук. думка, 1983. – 422 с.
Павлов Б.В. Кибернетические методы технического диагноза. – М.: Машиностроение, 1966. – 151 с.
Мусаев А.А. Интеллектуальный анализ данных: Клондайк или Вавилон?// Банковские технологии. 1998. – № 11–12.
Downloads
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з такими умовами:- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).