Застосування пружно-пластичної моделі в оцінці напружено-деформованого стану грунтового масиву
DOI:
https://doi.org/10.18372/2306-1472.29.1364Анотація
Виконано науково-методичний аналіз методу моделювання ґрунтових масивів за допомогою пружно-пластичної моделі, що застосовується під час проведення досліджень напружено-деформованого стану неоднорідних та анізотропних матеріальних середовищ для забезпечення їх міцності та стійкості, на прикладі обчислювального комплексу “Plaxis”.
Посилання
Харр М.Е. Основы теоретической механики грунтов. – М.: Изд-во лит. по стр-ву, 1971. – 320 с.
Цытович Н.А., Тер-Мартросян З.Г. Основы прикладной геомеханики в строительстве. – М.: Высш. шк., 1981. – 317 с.
Прагер В. Введение в механику сплошных сред. –М.: Изд-во иностр. лит., 1963. – 312 с.
Білеуш А.І., Прусов Д.Е., Веремієнко В.К., Вощило О.В. Моделювання напружено-деформованого стану в задачах механіки ґрунтів // Вісн. НАУ. – 2006. – №1. – C. 162–165.
Brinkgreve R.BJ. Geomaterial Models and Numerical Analysis of Softening. – Delft University of Technology. – 1994.
Van Langen H. Numerical analysis of soil-structure interaction. – Delft University of Technology. – 1991.
Downloads
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з такими умовами:- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
