Методика визначення показників надійності категорованих світлосигнальних систем аеродромів

Автор(и)

  • С. С. Дев’яткіна Національний авіаційний університет

DOI:

https://doi.org/10.18372/2306-1472.12.13621

Анотація

Розглянуто методику визначення показників надійності категорованих світлосигнальних систем аеродромів за умови існування двох критеріїв відмови - кількісного та топологічного

Посилання

ДСТУ2860-94. Надійність техніки. Терміни та визначення. - Чинний від 01.01.96.

Аэродромы. Приложение 14 к Конвенции о Международной гражданской авиации. - Монреаль, 1983.-206 с.

Наставление по электросветотехническому обеспечению полетов в гражданской авиации СССР (НАЭСТОП ГА-86). - М.: Транспорт, 1987. - 127 с.

Азарсков В.М, Дев’яткіна С.С. Надійність світлосигнальної системи аеродрому та безпека польотів на етапі візуального пілотування у складних метеоумовах II Вісн. Центрального наук, центру транспортної акад. України. - 2001. - №4.

Downloads

Як цитувати

Дев’яткіна, С. С. (2002). Методика визначення показників надійності категорованих світлосигнальних систем аеродромів. Вісник Національного авіаційного університету, 12(1), 193–197. https://doi.org/10.18372/2306-1472.12.13621

Номер

Том 12 № 1 (2002)

Розділ

Аеропорти та їх інфраструктура

Ліцензія

Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з такими умовами:

  1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.

  2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.

  3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).