Об’ємна конфігурація мікрогеометрії поверхонь тертя - один з основних факторів ефективності трибосистем

Автор(и)

  • О. У. Стельмах Національний авіаційний університет
  • О. Ю. Сидоренко Національний авіаційний університет
  • Р. Є. Костюнік Національний авіаційний університет

DOI:

https://doi.org/10.18372/2306-1472.12.13616

Анотація

Показано, що поверхні тертя з однаковим параметром шорсткості Ra, визначеним існуючими методами та приладами ДСТУ, але з різною об ’ємною конфігурацією, утвореною відповідними технологіями з залученням новітніх методів контролю (ЛСПП-03), у процесі ковзання можуть суттєво зменшити або збільшити сили тертя, температуру і інтенсивність зношення трибосистеми

Біографія автора

О. У. Стельмах, Національний авіаційний університет

канд. техн. наук

Downloads

Як цитувати

Стельмах, О. У., Сидоренко, О. Ю., & Костюнік, Р. Є. (2002). Об’ємна конфігурація мікрогеометрії поверхонь тертя - один з основних факторів ефективності трибосистем. Вісник Національного авіаційного університету, 12(1), 174–177. https://doi.org/10.18372/2306-1472.12.13616

Номер

Том 12 № 1 (2002)

Розділ

Сучасні авіаційно-космічні технології

Ліцензія

Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з такими умовами:

  1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.

  2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.

  3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).