Перехідні характеристики автоматичних регуляторів тиску гідравлічних систем

Автор(и)

  • В. С. Бутько Національний авіаційний університет

DOI:

https://doi.org/10.18372/2306-1472.12.13613

Анотація

Виконано аналіз характеристик автоматичних регуляторів тиску гідравлічних систем, що визначають якість перехідних процесів. Запропоновано функціонал, який дозволяє обчислити параметри регулятора, що забезпечують оптимальність процесу регулювання. Показано вплив фізичних параметрів регулятора на мінімум функціонала. Розглянуто показники оптимальнеє ті настроювання автоматичного регулятора тиску

Біографія автора

В. С. Бутько, Національний авіаційний університет

канд. техн. наук, доц.

Посилання

- Попов Д.Н Динамика и регулирование гидро- и пневмосистем. - М.: Машиностроение, 1987. - 464 с.

Чупраков Ю.Ч Гидропривод и средства гидроавтоматики. - М.: Машиностроение, 1979. -

с.

Downloads

Як цитувати

Бутько, В. С. (2002). Перехідні характеристики автоматичних регуляторів тиску гідравлічних систем. Вісник Національного авіаційного університету, 12(1), 159–163. https://doi.org/10.18372/2306-1472.12.13613

Номер

Том 12 № 1 (2002)

Розділ

Сучасні авіаційно-космічні технології

Ліцензія

Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з такими умовами:

  1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.

  2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.

  3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).