Тенденції розвитку авіаційної лексики
DOI:
https://doi.org/10.18372/2306-1472.77.13503Ключові слова:
термін, термінологія, навчання, професійна картина світу, номенклатурні найменуванняАнотація
У статті розглядаються сучасні тенденції розвитку термінології авіаційної галузі, що склалися під впливом мовних і немовних механізмів. Мета: Виявлення та аналіз загальних тенденцій і особливостей формування та перспектив розвитку термінології авіаційної галузі. Завдання: Дослідження особливостей зародження, характеру і стану термінології даної галузі знання і діяльності, вивчення структурного і словотвірного складу, способів і особливостей освіти, ролі інтернаціоналізмів і гармонізації термінів і термінології, визначення навчальної (дидактичної) функції термінів і термінології і термінологічного навчання студентів. Методи дослідження: При аналізі спеціальної лексики використовувалися когнітивний підхід і загальнолінгвістичні принципи антропоцентризму, експансіонізму, неофункционализму і експланатарності. Висновки: Авіаційна лексика розвивається в русі загальних тенденцій науково-технічних термінологій. Розвиток термінології галузі йде в бік ускладнення її складу і семантики, її впорядкування та системності. Загальна для сучасного періоду тенденція економії мовних засобів проявляється в термінології авіації в прагненні до стиснення форми терміна, а форма номена є найбільш економним засобом для номінації конкретних об'єктів галузі (окремих понять). Показані основні напрямки, перспективи та тенденції якісного і кількісного зростання термінів і їх навчальна значимість.
Посилання
Kubryakova E.S. (2002) On the modern understanding of the term "concept" in linguistics and cultural studies. Reality, Language and Consciousness. Tambov. P. 5-15. (In Russian).
Maslova V.A. (2008) Modern Trends in Linguistics. Moscow. P. 272 (In Russian).
Golovanova E.I. (2009) Heuristic potential of cognitive terms and the development of terminology. Terminology and Knowledge. Proceedings of the I International symposium (Moscow, May, 23-24 2008). Moscow. P. 51-64. (In Russian).
The Large Encyclopedic Dictionary. (1998) Moscow. P.10 (In Russian).
Mishlokova S.L. (2009) Cognitive-discursive analysis of semantic relations in the process of terminology. Terminology and knowledge. Proceedings of the III International Symposium. Moscow, West Consulting. P.11-18. (In Russian).
Grinev-Grinevich S.V. (2008) Terminology studies. Moscow, Pubishing House “Academia”. P. 304. (In Russian).
Shelov S.D., Leichik V.M. (2007) Nomenclature names as a class of scientific and technical vocabulary: composition and functions: textbook. Saint Petersburg, Publishing House of Saint Petersburg State University. P.80. (In Russian).
Flowerdew J. (1992) Definitions in Science Lectures. Applied Linguistics. V. (13) 2. P. 202-221.
Hanks P. (1987) Definitions and Explanations. Looking up. London, Glasgow, Collins.
Madsen B.N., Thomsen H.E., Vikner C. (2002) Data Modelling and Conceptual Modelling in the Domain of Terminology. Proceedings of TKE’02 – Terminology and knowledge engineering. Nancy, INRIA. P.72-81.
Downloads
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з такими умовами:- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
