АНАЛІЗ ДЕФОРМАЦІЙ РОБОЧОЇ АРМАТУРИ ПРИ ТРІЩИНАХ В ЗАЛІЗОБЕТОННИХ ЕЛЕМЕНТАХ
DOI:
https://doi.org/10.18372/2306-1472.28.1328Анотація
Розглянуто експериментальні дані ширини розкриття тріщин залізобетонних конструкцій з урахуванням їх ступеневої освіти. Виконано аналіз графіків деформації розтягнутої арматури в зоні чистого згину, який показує, що пік деформацій зміщений в зону між тріщинами.Посилання
Верюжский Ю. В., Колчунов В. И. Методы механики железобетона: Учеб. пособие. – К.: НАУ, 2005. – 653 с.
Немировский А.М. Исследование напряжённо-деформированного состояния железобетонных эле-ментов с учётом работы растянутого бетона над тре-щинами и пересмотр на этой основе теории расчёта деформаций и раскрытия трещин // Прочность и жёсткость железобетонных конструкций / Под ред. А.А. Гвоздева. – М.:Стройиздат, 1968. – С. 152–173.
Мурашев В.И. Трещиноустойчивость и прочность железобетона. – М.: Машстройиздат, 1950. – 268 с.
Колчунов В.І., Масуд Нур Еддін, Котенко О.В. По-будова розрахунку залізобетонних конструкцій з по-зиції механіки руйнування // Вісн. НАУ. – №3. – 2002. – С. 196 – 204.
Downloads
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з такими умовами:- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).