Проблема конверсії пілотованого літака в безпілотній літальний апарат
DOI:
https://doi.org/10.18372/2306-1472.75.13120Ключові слова:
безпілотний літальний апарат, конверсія, передавальна функція, пілотований літак, спектральний аналіз, частотна характеристикаАнотація
Мета: спроба систематизувати і намітити теоретичні та практичні методи вирішення завдань, що виникають при створенні безпілотних літальних апаратів на базі серійно вироблюваних легких і ультра-легких літаків. Методи: передбачається, що літак як багатовимірна динамічна система може бути описаний матрицею передавальних функцій, елементи якої можна отримати за оцінками спектральних характеристик, які обчислюються за записами вхідних і вихідних сигналів. Пропонується багатоетапний процес досягнення поставленої мети. На першому етапі будується математична модель літака з використанім методів ідентифікації та оцінювання параметрів динамічних систем. Результати: сформульовано алгоритм процесу конверсії легких і ультра-легких пілотованих літаків в безпілотні літальні апарати, заснований на статистичному методі спектрального аналізу. Далі планується адаптація розробленого алгоритму управління і проведення необхідних досліджень на пілотованому літаку - прототипі. Реалізація польотної програми на пілотованому літаку- прототипі зі зчитуванням параметрів управління в режимі автопілотування дозволить ввести уточнення в математичну модель і алгоритм управління безпілотних літальним апаратом. Дискусія: в опитування оцінки ефективності та практичної цінності пропонованого алгоритму управління зажадали великого обсягу додаткових численних експериментів на прикладі конкретного безпілотного літального апарату сільськогосподарського призначення. Підсумкові результати цих експериментів - в процесі обробки. Тому остаточні висновки про методологічної та практичної цінності пропонованого підходу до проектування сільськогосподарських безпілотних літальних апаратів можна буде зробити тільки після виконання повного обсягу льотних випробувань на експериментальному зразку.Посилання
Kuzin L.T. Calculation and design of discrete digital control systems.: Маshgiz, 1962. – 684 p.
Izerman R. Digital systems of control. – М: Мir, 1984. – 541 p.
Grop D. Methods of identifying systems. – М.: Мir, 1979. – 302 p.
Kasjanov V.A., Udartsev E.P. Characterization of aircraft by identification methods. М.: “Маshinostroenie”, 1988. – 176 p.
Aikhoff P. Basis identification of control systems. – М.: Мir, 1975. – 683 p.
Ovcharenko V.N. Identification of aerodynamic characteristics and model of the aircraft engine CESSNA 172 SP in longitudinal motion based on the results of simulated flight experiments.- Proceedings of the 10th International Conference «Identification of systems and control tasks» SICPRO ‘15 Моscow 26-29 January 2015.
Bendant J., Pirsol А. Application correlation and spectral analysis. – М.: Мiр, 1983. -312 p.
Otnes R., Anokson L. Applied time series analisis. М.: Мir, 1982. -428 p.
Belan V.V., Tunik A.A., Tveritinov V.V. Optimal spectral estimation of time series. – in journal “Cybernetics and computer engineering”.. –1990, Issue 89 – pp. 15-19.
Blochin L.N., Optimal stabilization systems. – К.: Теchnika, 1982. – 144p.
Blochin L.N., Тunik А.А. Optimization of the accuracy of the automatic flight control systemом. – Кiev .: КIIGA, 1982. – 48 p.
Blochin L.N., Tunik A.A. Synthesis of optimal discrete multidimensional systems with random effects. in journal “Cybernetics and computer engineering”. – 1987, Issue 71. – pp. 8-13.
Blochin L.N., Tunik A.A., Рыжков М.И. Synthesis of optimal digital systems for stabilizing stochastically perturbed unstable objects. – in journal “Cybernetics and computer engineering” –1990, Issue 89 – pp. 10-15.
Larin V.B., Naumenko K.I., Suntsev V.N. Synthesis optimal linear systems with feedback – К.: Naukova dumka, 1973. -152p.
Motyka P., CazdowJ. TheFactorization of the Discrete-Process Spectral Matrices. – IEEE Trans. Automat. Control/, 1967, AC-8, n.4, pp. 698-707.
Downloads
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з такими умовами:- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
