Застосування рослинних ефірних олій для покращення якості повітря аудиторій університету
DOI:
https://doi.org/10.18372/2306-1472.75.13119Ключові слова:
Антимікробні властивості, ароматерапія, біологічна активність, ефірні олії, мікрофлора повітря, фітонциди рослинАнотація
Аналіз забруднення повітря мікроорганізмами в навчальних та дослідження антимікробної активності рослинних ефірних олій для покращення екологічного стану аудиторій. Методи дослідження: Для встановлення загальної кількості мікроорганізмів та оцінки забруднення повітря було використано Седиментаційний метод (чашковий метод Коха). Колонії мікроорганізмів підраховувалися за правилом В.Л. Омелянського. Статистичну обробку даних проводили за допомогою програмних пакетів Microsoft Office Excel з достовірністю 95%. Показники стандартних відхилень обчислювали за загальноприйнятими формулами. Морфологію клітин вивчали на мікроскопі «Мікмед-2» (збільшення ×1500). Вплив рослинних ефірних олій на обрані штами мікроорганізмів (Staphylococcus aureus УКМ Б-904, Pseudomonas aeruginosa УКМ Б-907, Escherichia coli УКМ Б-906) оцінювали за допомогою диско-дифузійного методу. Результати: Під час досліду були виділені круглі, білі, жовті з матовою або блискучою поверхнею та рівним краєм колонії мікроорганізмів. За морфологічними ознаками мікроорганізми виявилися грамнегативними паличками або грампозитивними коками. Було встановлено, що ефективність рослинних ефірних олій проявляється у малих концентраціях і змінюється не суттєво при її збільшені. При вивченні антимікробної активності ефірних олій диско-дифузійним методом визначено, що ефірні олії лаванди та евкаліпту мали антибактеріальну активністю по відношенні до всіх досліджуваних штамів. Висновки: Досліджено, що рослинні ефірні олії (ялівцева, лавандова, евкаевкаліп та їх композиція) зменшує кількість мікроорганізмів в повітрі навчальних аудиторій в концентраціях 5-15 мкм/м3 і можуть бути ефективним засобом оздоровлення мікрофлори повітря приміщень. За результатами досліджень можна рекомендувати використовувати рослинні ефірні олії лаванди та евалкапту в концентраціях 5 мкл/м3 повітря після занять.
Посилання
Larry L. B., Diana E. N. (2011) Microbial ecology. New Jersey, Hoboken Publ., 488 p.
Knöppel H., Wolkoff P. (1992) Chemical, Microbiological, Health and Comfort Aspects of Indoor Air Quality. Ispra, Springer Science + Buisness Media Dordrecht Publ., 377 p. doi: https://doi.org/10.1007/978-94-015-8088-5_4
Biswas B.B., Das H.K. (1998) Plant-Microbe Interactions. Subcellular biochemistry. New Yourk, Springer Science + Buisness Media Dordrecht Publ., 443 p.
Robert B.P., Couch M. B. (1981) Viruses and indoor air pollution. PubMed. vol. 57 (10), №57, pp. 907–921. (In USA)
Daisey J. M. Angell W. J. Apte M. G. (2003) Indoor air quality, ventilation and health symptoms in schools: an analysis of existing information Indoor Air. New Yourk, John Wiley & Sons Publ., pp. 53-64.
Soldatchenko S.S., Kashhenko G.F., Golovkin V. A. et all. (2003) Profilaktika i lechenie zabolevanij jefirnymi maslami. Simferopol', Tavrida Publ., 190 p. (In Russia)
Louless D. (2000) Jenciklopedija aromaticheskih masel. Moscow, KRON-PRESS Publ., 288 p.
Grodzinskij A.M., Makarchuk N.M., Leshhinskaja Ja.S. et all. (1986) Fitoncidy v jergonomike. Kyiv: Nauk. Dumka Publ., 188 p. (In Russia)
Shirobokova V.P. (2011) Medichna mіkrobіologіja, vіrusologіja ta іmunologіja in V.P. Shirobokova (eds.). Vinnytsia: Nova Kniga Publ., 952 p. (In Russia)
Flannigan B. Robert A.S. Miller J.D. (2011) Microorganisms in home and indoor work environments. Diversity, health impact, investigation and control. New Yourk, Springer Science + Buisness Media Dordrecht Publ., 517 p.
Mainville, C., Auger, P.L., Smorgawiewicz, W., Neculcea, D., Neculcea, J. and Lévesque, M. (1988) Mycotoxines et syndrome d'extreme fatigue dans un hopital', in B. Petterson and T. Lindvall (eds.), Healthy Buildings '88. Stockholm, Swedish Council for Building Research, pp. 309-317.
Bates, J.M. Mahaffy D.J. (1996) [Relationships of reported allergy symptoms, relative humidity and airborne biologicals in thirteen Florida classrooms]. Proceedings of Indoor Air ’96 [The 7th International Conference on Indoor Air Quality and Climate]. Japan, vol. 1, pp. 551-556.
Johanning E. (1993) Clinical-epidemiological investigation of health effects caused by Stachybotrys atra building contamination, proc. Of indoor air. Finland, Springer Science + Buisness Media Dordrecht Publ., 255 p.
Hurst C. J., Crawford R.L., Garland J.L., Lipson D.A. (2007) Manual of Environmental Microbiology. New Yourk: Springer Science + Buisness Media Dordrecht Publ., 1293 p.
Leslie G. B., Lunau F. W., Indoor Air Pollution: Problems and Priorities / G. B. Leslie, F. W. Lunau – Great Britain: Cambridge, 1994, 329 p.
Hamilton W.A. (1987) Biofilms: microbial interactions and metabolic activity. In Ecology of Microbial Communities. Cambridge, Cambridge University Press. pp. 361-369.
Dzhyghirej V.S. Ekologhija ta okhorona navkolyshnjogho pryrodnogho seredovyshha. Kyiv, Znannja Publ., 203 p. (In Ukraine)
Downloads
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з такими умовами:- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).