ОСОБЛИВОСТІ СИНТЕЗУ АНАЛОГОВИХ УЗГОДЖЕНИХ ФІЛЬТРІВ

Автор(и)

  • Т. Шкварницька Національний авіаційний університет

DOI:

https://doi.org/10.18372/2306-1472.47.13

Ключові слова:

добротність полюса, нелінійна частотна модуляція, смуга пропускання, узгоджений фільтр, фазові контури

Анотація

Розглянуто особливості синтезу аналогових фільтрів, що узгоджені з сигналами з ліній-ною частотною модуляцією, оскільки ці фільтри є основною частиною будь-якого узгодже-ного фільтру. Наведено рекомендації відносно доцільного вибору параметрів фільтра

Посилання

Гоноровский И.С. Радиотехнические

цепи и сигналы / И.С. Гоноровский. – М.:

Сов. радио, 1997. – 608 с.

Трифонов И.И. Синтез реактивних це-

пей с заданными фазовыми характеристика-

ми / И.И. Трифонов. – М.: Связь,1984. –

с.

Downloads

Опубліковано

19.03.2012

Як цитувати

Шкварницька, Т. (2012). ОСОБЛИВОСТІ СИНТЕЗУ АНАЛОГОВИХ УЗГОДЖЕНИХ ФІЛЬТРІВ. Вісник Національного авіаційного університету, 47(2), 59–62. https://doi.org/10.18372/2306-1472.47.13

Номер

Том 47 № 2 (2011)

Розділ

Аерокосмічні системи моніторінгу та керування

Ліцензія

Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з такими умовами:

  1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.

  2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.

  3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).