ЧИСЛОВІ МЕТОДИ РОЗВ’ЯЗАННЯ ЗАДАЧІ ОПТИМАЛЬНОГО ПРОЕКТУВАННЯ СКЛАДНИХ ТЕХНІЧНИХ СИСТЕМ
DOI:
https://doi.org/10.18372/2306-1472.27.1298Анотація
Розглянуто числові методи пошуку екстремуму в задачах багатокритеріальної оптимізації. Подано результати досліджень можливостей і досвіду використання числових методів при оптимальному проектуванні складних технічних систем.
Посилання
Егер С.М., Лисейцев Н.К. Основы автоматизированного проектирования самолетов. – М.: Машиностроение, 1986. – 232 с.
Моисеев Н.Н. Численные методы в теории оптимальных систем. – М.: Наука, 1971. – 288 с.
Полак Э. Численные методы оптимизации. Единый подход. – М.: Мир, 1974. – 376 с.
Ермольев Ю.М., Гуленко В.П., Царенко Т.И. Конечно-разностный метод в задачах оптимального управления. – К.: Наук. думка, 1978. – 240 с.
Пропой А.И. Элементы теории оптимальных дискретных процессов. – М.: Наука, 1973. – 255 с.
Табак Д., Куо Б. Оптимальное управление и математическое программирование – М.: Наука, 1975. – 279 с.
Беллман Р. Динамическое программирование и современная теория управления. – М. : Наука, 1975. – 118 с.
Беллман Р. Введение в теорию матриц. – М.: Наука, 1976. – 352 с.
Downloads
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з такими умовами:- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).