МЕТОДИКА ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ ШИРИНИ РОЗКРИТТЯ ТРІЩИН ЗАЛІЗОБЕТОННИХ ЕЛЕМЕНТІВ
DOI:
https://doi.org/10.18372/2306-1472.27.1278Анотація
Сформульовано задачі експериментальних досліджень визначення ширини розкриття тріщин на рівнях робочої арматури та над розтягненою арматурою, деформацій арматури і бетону з урахуванням деформаційного ефекту в околі двоконсольного елемента. зміни відстані між тріщинами та довжиною тріщин і збільшенням навантаження, перевірки багаторівневого процесу появи тріщин. Розроблена методика експериментальних досліджень ширини розкриття тріщин залізобетонних конструкцій.
Посилання
Верюжский Ю. В., Колчунов В. И. Методы механики железобетона: Учеб. пособие. – К.: Кн. изд-во НАУ, 2005. – 653 с.
Немировский А.М. Исследование напряженно-деформированного состояния железобетонных элементов с учетом работы растянутого бетона над трещинами и пересмотр на этой основе теории расчета деформаций и раскрытия трещин // Прочность и жесткость железобетонных конструкций / Под ред. А.А.Гвоздева. –М.: Стройиздат, 1968. – С. 152–173.
Колчунов В.И., Масуд Нур Еддін, Котенко О.В. Побудова розрахунку залізобетонних конструк-цій з позиції механіки руйнування /Вісн. НАУ. – 2002. – №3. – С. 196 – 204.
Downloads
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з такими умовами:- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).