ПОСЛІДОВНЕ РОЗВ’ЯЗАННЯ КОНФЛІКТНИХ СИТУАЦІЙ ДЛЯ СУКУПНОСТІ ЛІТАКІВ ЗА РАХУНОК ВІДХИЛЕННЯ ЗА КУРСОВИМ КУТОМ

Автор(и)

  • С.А. Закора НАУ, кафедра аеронавігаційних систем

DOI:

https://doi.org/10.18372/2306-1472.27.1265

Анотація

 Запропоновано метод послідовного розв’язання конфліктних ситуацій за участю багатьох повітряних суден. Розглянуто особливості побудови поверхонь допустимих траєкторій для двох моделей руху повітряних суден при розв’язанні конфлікту за рахунок відхилення за курсовим кутом.

Посилання

EUROCONTROL. Airspace Strategy for the ECAC States. – 2001. – 91 p.

Закора С.А. Аналіз методів розв’язання конфліктних ситуацій в умовах вільного польоту // Вісн. НАУ. – 2005. – №1. – С. 42–47.

Haissig C.M., Corwin B., Jackson M. Designing an Airborne alerting system for closely spaced parallel approaches // AIAA Guidance, Navigation, and Control Conf., Portland. – 1999. – Vol. 1. – P. 280–287.

Paielli R. A., Erzberger H. Conflict probability estimation for Free Flight // Journal of Guidance, Control, and Dynamics. – 1997. – Vol. 20. – 3. – P. 588–596.

Kuchar J. K., Yang L. C. Prototype Conflict Alerting Logic for Free Flight // Proc. 35th AIAA Airspace Science Meeting & Exhibit. – 1997. – Vol. 20, 4. – P. 768–773.

Унгурян С.Г., Маркович Е.Д., Волевач А.И. Анализ и моделирование систем управления воздушным движением. – М.: Транспорт, 1980. – 205 с.

Loureiro.L, Blin K., Hoffman E., Zeghal K. Development of a tool for comparing conflict detection algorithms for air traffic management // AIAA Guidance, Navigation and Control Conf. – 2001. – AIAA-2001-4053. – P. 9.

Downloads

Як цитувати

Закора, С. (2006). ПОСЛІДОВНЕ РОЗВ’ЯЗАННЯ КОНФЛІКТНИХ СИТУАЦІЙ ДЛЯ СУКУПНОСТІ ЛІТАКІВ ЗА РАХУНОК ВІДХИЛЕННЯ ЗА КУРСОВИМ КУТОМ. Вісник Національного авіаційного університету, 27(1), 57–63. https://doi.org/10.18372/2306-1472.27.1265

Номер

Том 27 № 1 (2006)

Розділ

Аерокосмічні системи моніторінгу та керування

Ліцензія

Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з такими умовами:

  1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.

  2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.

  3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).