МОДЕЛІ КЕРУВАННЯ ЯКІСТЮ ТЕХНІЧНОГО ОБСЛУГОВУВАННЯ АВІАЦІЙНОЇ ТЕХНІКИ
DOI:
https://doi.org/10.18372/2306-1472.26.1252Анотація
Розглянуто проблеми збереження льотної придатності повітряних суден на підставі моделювання процесів формування якості технічного обслуговування авіаційної техніки. Побудовано моделі, які враховують вплив експлуатаційних факторів, властивості та можливості авіаційного обслуговуючого персоналу на якість технічного обслуговування.
Посилання
Губинский А. И. Надежность и качество функционирования эргатических систем. – Л.: Наука, 1982. – 269 с.
Бурлаков В.І., Юрченко О.І., Корсуненко М.В. Вибір та обґрунтування показників якості робіт при ТО АТ //Виробництво та експлуатація авіаційної техніки: Матеріали VІ міжнар. наук.-техн. конф. «Авіа-2004». – К.: НАУ, 2004. – Т.3. – C. 36.44–36.48.
Як цитувати
Корсуненко, М., Слєпухіна, І., Шаповаленко, В., & Юрченко, О. (2005). МОДЕЛІ КЕРУВАННЯ ЯКІСТЮ ТЕХНІЧНОГО ОБСЛУГОВУВАННЯ АВІАЦІЙНОЇ ТЕХНІКИ. Вісник Національного авіаційного університету, 26(4), 81–85. https://doi.org/10.18372/2306-1472.26.1252
Номер
Розділ
Сучасні авіаційно-космічні технології
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з такими умовами:- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
