КОРЕЛЯЦІЙНИЙ АНАЛІЗ ФАЗОВИХ ХАРАКТЕРИСТИК ЦИКЛІЧНИХ ВИПАДКОВИХ ПРОЦЕСІВ
DOI:
https://doi.org/10.18372/2306-1472.26.1240Анотація
Запропоновано методику визначення кореляційних функцій фази циклічних випадкових процесів. Методика ґрунтується на використанні дискретного перетворення Гільберта, що дає змогу зменшити час аналізу. Реалізацію запропонованої методики розглянуто на прикладі аналізу кореляційних функцій фази адитивної суміші гармонічного сигналу та гауссівської завади.
Посилання
Дёч Р. Нелинейные преобразования случайных процессов. – М.: Сов. радио, 1965. – 206 с.
Переход Н.Г. Измерение параметров фазы случайных сигналов. – Томск: Томское отд-ние. Радио и связь. – 1991. – 310 с.
Чмыч М.К. Цифровая фазометрия. – М.: Радио и связь, 1993. – 184 с.
Мирский Г.Я. Характеристики стохастической взаимосвязи и их измерения. – М.: Энергоиздат, 1982. – 320 с.
Куц Ю.В., Щербак Л.М. Застосування перетворення Гільберта у фазометрії // Технол. системы. – 2004. – №2. – С. 50–55.
Быстрые алгоритмы в цифровой обработке изображений / Т.С. Хуанг, Дж.-О. Эклунд, Г. Дж. Нуссбаумер и др.; Под ред. Т.С. Хуанга; Пер. с англ. – М.: Радио и связь, 1984. – 224 с.
Downloads
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з такими умовами:- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
