Вплив люцерни посівної Meticago sativa на життєдіяльність дріжджів Saccharomyces cerevisiae
DOI:
https://doi.org/10.18372/2306-1472.74.12303Ключові слова:
біомаса, джерело азоту, дріжджі S. cerevisiae, люцерна, поживне середовищеАнотація
Мета: удосконалення біотехнологічних властивостей хлібопекарських дріжджів сприяє інтенсифікації процесів бродіння, дозрівання напівфабрикатів і, в остаточному підсумку, поліпшення якості готової продукції. Дріжджі не завжди задовольняють пропонованим до них вимогам. Тому дослідження спрямовані на інтенсифікацію бродильної активності і підвищення якості дріжджів є актуальними. Проблема дослідження стимулюючої дії речовин різної природи і походження на розвиток і якість дріжджів не є новою. Один із способів інтенсифікації технологічного процесу виробництва дріжджів - підбір поживного середовища за рахунок заміни мінерального джерела азоту на рослинне. Методи: у цій роботі була досліджена здатність дріжджових клітин споживати органічний азот з рослинного джерела білку, в якості гранул люцерни. Застосування цього методу дозволило виділити оптимальні компоненти живильного середовища, що забезпечило дріжджам поліпшені показники якості. Результати: досліджено вплив люцерни в якості джерела азоту на життєдіяльність дріжджів S. cerevisiae. Обговорення: гранули люцерни можна використовувати в поживному середовищі для культивування засівних дріжджів у виробничих масштабах.
Посилання
Mingaleeva, Z. Sh. (2013) Stabilization of the quality of yeast Saccharomyces cerevisiae in the drying process. Bulletin of the Kazan Technological University, No. 15, P. 115 – 118
Meledina T.V., Davydenko S.G. (2015) Yeast Saccharomyces cerevisiae. Morphology, chemical composition, metabolism: Proc. Allowance, St. Petersburg, University of ITMO, 88 p.
Antipova L.K. (2010) Scientific bases and agrotechnical measures for growing alfalfa seeds in the Southern Steppe of Ukraine. L.K. Antipova: dis. Doct. s.-g. Sciences: Kherson state agrarian university. Kherson, 40 p.
Egorova G.S. (2003) Symbiotic fixation of nitrogen in crops of alfalfa. Feed production, N 1, P. 23-25.
Sulman E.M. (2003) Laboratory biosafety manual [Second edition], Geneva, WHO, 109 p.
Rabinovich G.Y. (2005) A manual, the first edition. Sanitary and microbiological control of objects of the environment and food products with the basics of microbiology, 221p.
Gupta S., Kumari K., Muthamilarasan M., Parida S.K., Prasad M. (2011) Association mapping of dynamic developmental plant height in common wheat. Planta ,902 p.
Annicchiarico (2015) P. Alfalfa forage yield and leaf/stem ratio: narrow-sense heritability, genetic correlation, and parent selection procedures,Plant Genome, 420 p.
Annicchiarico P, Scotti C, Carelli M, Pecetti L. (2013) Questions and avenues for lucerne improvement. Czech J Genet Plant Breed. 13 p.
Li X, Wei Y., Moore K.J., Michaud R., Viands DR, Hansen J.L., et al. (2011) Association mapping of biomass yield and stem composition in a tetraploid alfalfa breeding population. Plant Genome.,35 p.
Downloads
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з такими умовами:- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
