Вплив біотину на ріст та розвиток бактерій Lactobacillus plantarum
DOI:
https://doi.org/10.18372/2306-1472.74.12301Ключові слова:
активна кислотність, біомаса, біотин, КУО, вітамін Н, молочнокислі бактерії Lactobacillus plantarum, швидкість експоненціального росту, константа швидкості ділення, час генераціїАнотація
Мета: вивчити вплив біотину на життєдіяльність молочнокислих бактерій. Методи: об’єктом дослідження були молочнокислі бактерії Lactobacillus plantarum, які виділили з пробіотика «Флактонія». Для культивування бактерій використовували селективні поживні середовища: МРС та капустяне. Для стимуляції росту бактерій Lactobacillus plantarum в середовища додавали 5 мг/л біотину. Контролем були вище названі середовища без стимулятору росту. Дослідження включали вивчення динаміки накопичення бактерій Lactobacillus plantarum. Для цього протягом 60 годин проводили відбір проб: кожні 6 годин визначали біомасу, активну кислотність та кінетичні параметри росту культур: швидкість експоненціонального росту (μ, год–1), константа швидкості ділення (V, год–1), час генерації (g, год). Виділення молочнокислих мікроорганізмів проводили методом багатосерійних розведень. Посіви інкубували протягом 2-3 діб при температурі 37 0С. Кількість колоній підраховували по трьом останнім розведенням, в яких спостерігали ріст молочнокислих бактерій. рН визначали потенціометрично за допомогою мембранного рН-метра. Бактеріальну біомасу визначали нефелометричним методом. Оптичну густину суспензії вимірювали при 590 нм. Біомасу виражали в мг сухих клітин на мл середовища. Для розрахунку використовували калібрувальну криву залежності оптичної густини культуральної рідини від біомаси. Результати: у статті досліджено вплив стимулятора росту біотину (вітамін Н) на життєдіяльність, накопичення біомаси та параметри культивування молочнокислих бактерій Lactobacillus plantarum. Результати досліджень свідчать про те, що при внесенні біотину в капустяне середовище та середовище МРС збільшується константа швидкості ділення клітини та зменшується час генерації. В даних середовищах зі стимулятором росту кількість біомаси збільшилась в капустяному на 76% і в МРС на 50% порівняно з контролем. Кількість колонієутворюючих організмів (КУО) на капустяному середовищі, була на 42%, а на середовищі МРС на 28% вища ніж в контролі (без біотину).
Посилання
Vakhytov T.Ya., Petrov L.N., Bondarenko V.M. (2005) Koncepciya probioticheskogo preparata, soderzhashchego original'nye mikrobnye metabolity [The concept of a probiotic drug containing original microbial metabolites]. Jour. of microbiology, epidemiology and immunobiology, No. 5, pp. 108-114 (In Russian).
Bondarenko V.M., Hracheva N.M., Matsulevych T.V. (2003) Disbakteriozyi kishechnika u vzroslyih [Dysbacteriosis of the intestine in adults]. Мoscow, KMK Scientific Press, pp. 56-59 (In Russian).
Shenderov B.A. (1998-2001) Meditsinskaya mikrobnaya ekologiya i funktsionalnoe pitanie [Medical microbial ecology and functional nutrition]. vol.3, Grant, pp. 95-101 (In Russian).
Baranovskiy A.Yu., Kondrashina E.A. (2007) Disbakterioz kishechnika [Dysbacteriosis of the intestine]. St. Petersburg, Peter, pp. 240 (In Russian).
Magnusson J., Str?m K., Roos St., Sj?gren J., Schn?rer J. (2003) Broad and complex antifungal activity among environmental isolates of lactic acid bacteria FEMS Microbiology Letters.Vol. 219, pp. 129–135.
Prischep T.P., V.S. Chuchalin V.S., Zaykov K.L. (2006) Osnovyi farmatsevticheskoy biotehnologii [Fundamentals of pharmaceutical biotechnology]. Rostov on Don, Publishing house of NTL, pp. 256 (In Russian).
Buharin O.V., Valyishev A.V., Gilmutdinova F.G. (2006) Ekologiya mikroorganizmov cheloveka [Ecology of human microorganisms]. Ekaterinburg: UrB RAS, pp.479 (In Russian).
Perdigon G., Fuller R., Raya R (2001) Lactic acid bacteria and their effect on the immune system. Current Issues in Intestinal Microbiology. pp.27-42.
O’Sullivan D.J. (2001) Screening of intestinal microflora for effective probiotic bacteria. J. Ag. Food Chem. vol.49, pp.1751-1760.
Shanahan F. (2001) Probiotics in inflammatory bowel disease. Gut., vol.48, No. 5, p. 112.
Downloads
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з такими умовами:- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).