РОЗРАХУНКОВЕ ВИЗНАЧЕННЯ ФАТАЛЬНОГО НАЗЕМНОГО РИЗИКУ ВНАСЛІДОК НЕПЕРЕДБАЧЕНОЇ АВАРІЇ ЛІТАКА

Автор(и)

  • І.Л. Государська НАУ, кафедра безпеки життєдіяльності

DOI:

https://doi.org/10.18372/2306-1472.26.1230

Анотація

 Запропоновано розрахункове визначення ймовірного щорічного фатального ризику для індивідуума, який знаходиться на території аеропорту, та населення, що мешкає поблизу аеропорту. Наведено оцінки очікуваної кількості наземних фатальних випадків, які ймовірно виникнуть унаслідок аварій літаків. Розглянуто заходи регулювання ризику.

Посилання

Aviation risk context statement // Office of transport security. Department of transport and regional services. – 2005. – Jan. – Р. 15.

Michael S. Wright, Entec UK Ltd. Major in-cident risk assessment toolkit. Version 1.0. – London, 1999. – 53 р.

Wegmann M.R., Merz H.A. Natural hazard risk management – a transdiplinary approach. – Switzerland, 2002. – 12 p.

Downloads

Як цитувати

Государська, І. (2005). РОЗРАХУНКОВЕ ВИЗНАЧЕННЯ ФАТАЛЬНОГО НАЗЕМНОГО РИЗИКУ ВНАСЛІДОК НЕПЕРЕДБАЧЕНОЇ АВАРІЇ ЛІТАКА. Вісник Національного авіаційного університету, 26(4), 156–159. https://doi.org/10.18372/2306-1472.26.1230

Номер

Том 26 № 4 (2005)

Розділ

Аеропорти та їх інфраструктура

Ліцензія

Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з такими умовами:

  1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.

  2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.

  3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).