Екологічна політика як інструмент мінімізації впливів авіації на навколишнє середовище
DOI:
https://doi.org/10.18372/2306-1472.74.12296Ключові слова:
авіакомпанія, впливи авіації на навколишнє середовище, екологічний менеджмент, екологічна політикаАнотація
Мета. У статті представлений аналіз впливу авіації на навколишнє середовище та рекомендації щодо розробки екологічної політики, спрямованої на підвищення екологічної ефективності авіакомпаній. Аналіз останніх досліджень та публікацій. Проблеми взаємодії авіації з навколишнім середовищем охоплені цілеспрямованими дослідженнями всіх основних регуляторів галузі, але також важливо проаналізувати діючі екологічні політики авіакомпаній, щоб отримати уявлення про те, як авіакомпанії розуміють екологічні проблеми своєї галузі та оцінити їх готовність вирішувати ці проблеми. Сучасні тенденції розвитку авіації. Очікується, що пасажирські авіаперевезення у світі будуть стабільно зростати до 2030-х років. Статистичні дані про діяльність найбільших національних аеропортів в Україні також демонструють позитивну тенденцію щодо кількості рейсів протягом останніх трьох років. Аналіз екологічних впливів авіації. Зростання об’ємів авіаперевезень підвищує проблему впливу на навколишнє середовище, включаючи внесок у зміни клімату; забруднення приземної атмосфери, ґрунтів та поверхневих вод; шумове забруднення; накопичення відходів; загрози для ареалів та біорізноманітності; зменшення орних земель; споживання води та енергії; електромагнітне забруднення; наслідки для здоров'я тощо. Призначення та сутність екологічної політики для авіакомпаній. Екологічна політика - це презентація цілей і принципів авіакомпаній у сфері управління впливами на навколишнє середовище. Вона допомагає розвинути позитивний зовнішній імідж компанії. Аналіз діючих екологічних політик авіакомпаній. Аналіз екологічної політики більш ніж 40 повітряних компаній з різних регіонів світу показав, що зміст їх практично збігається, а відмінності стосуються встановлення пріоритетів та специфічних місцевих проблем. Обговорення. У розглянутих політиках виділено ряд серйозних недоліків: декларативний характер положень, відсутність планових процедур оцінки прогресу та поширення прийнятої відповідальності на пасажирів. Висновки. Для боротьби з негативними екологічними аспектами діяльності авіакомпаній необхідним є створення системи управління навколишнім середовищем на основі ефективної екологічної політики, яка включає в себе чіткі реалістичні цілі з кількісними характеристиками, які можна проконтролювати.
Посилання
Andrew Herdman. (2011) Future Growth of the Airline Industry. Geneva: Association of Asia Pacific Airlines. 28 p.
Charles R. Miller. (2004) Airports: Deadly Neighbors. London: LCD Press, 243 p.
Arjomandi, A., Seufert, J. Heinz. (2014). An evaluation of the world's major airlines' technical and environmental performance. Economic Modelling, no. 41, pp. 133-144.
Kemp Rene. (2013) Technology and Environmental Policy - Innovation effects of past policies and suggestions for improvement. Maastricht University: MERIT, 29 p.
Gossling, S., J. Broderick, P. Upham, J. Ceron, G. Dubois, P. Peeters, W. Strasdas. (2007) Voluntary carbon offsetting schemes for aviation: Efficiency, credibility and sustainable tourism, Journal of Sustainable tourism, no. 15(3), pp. 223–248.
Joosung Lee, Jeonghoon Mo. (2011) Analysis of Technological Innovation and Environmental Performance Improvement in Aviation Sector. Int J Environ Res Public Health. No. 8(9), pp. 3777–3795.
Hares, A., J. Dickinson, K. Wilkes (2010) Climate change and the air travel decisions of UK tourists, Journal of Transport Geography, no. 18(3), pp. 466–473.
Lassen, C. (2010) Environmentalist in business class: An analysis of air travel and environmental attitude, Transport Reviews, no. 30(6), pp. 733–751.
Ir. Yashar Araghi, Dr. ir. Maarten Kroesen, Dr. ir. Eric Molin Dr. ir. Bert vanWee. (2012) Examining consumer preferences on environmental policies designed for sustainable airline industry. Delft University of Technology: TRAIL Research School. 17 p.
Wilco W. Chan, Barry Mak (2005) An Analysis of the Environmental Reporting Structures of Selected European Airlines. International Journal of Tourism Research, no. 7, pp. 249-259.
Current Market Outlook 2017-2036. New York: Boeing Market Research, 2012. 63 p.
New IATA Passenger Forecast Reveals Fast-Growing Markets of the Future. IATA Press Release No. 57. 2014. 18 p.
L.Cherniak, M. Radomska. (2017) An Analysis of local climate effects: a case study of the Lviv International Airport. Studia Periegetica, no.1(17), pp.123–138.
L.Cherniak, M. Radomska, S.Boichenko. (2017) Main Aspects of Modern Aviation Sustainable Development. International Symposium on Sustainable Aviation. P.10.
Report by the Intergovernmental Panel on Climate Change: Aviation and the Global Atmosphere. Cambridge: Cambridge University Press. 1999. 157 p.
Environmental Effects of Civil Aircraft in Flight: Special Report. London: Royal Commission on Environmental Pollution, 2002. 48 p.
Khodayari A., Wuebbles D.J., Olsen S.C. (2013) Intercomparison of the capabilities of simplified climate models to project the effects of aviation CO2 on climate. Atmospheric Environment, no. 75, pp. 321–328.
Asaturov M.L. (2010) The study of the environment pollution in air transportation processes. Saint-Petersburg: University. 94 с. (In Russian).
S.Boichenko, L.Cherniak, M. Radomska, L. Pavlyukh. Aviation Ecology. Handbook. Kyiv, National Aviation University. 160 p. (In Ukrainian).
At the forefront of the airline industry. Report on the 5 years progress. 2013. Scandinavian Airlines: SAS. 12 p.
Ir. Yashar Araghi, Dr. ir. Maarten Kroesen, Dr. ir. Eric Molin Dr. ir. Bert vanWee. (2012) Examining consumer preferences on environmental policies designed for sustainable airline industry. Delft: TRAIL Research School. 14 p.
Hofer, C., M. Dresner, R. Windle (2010) The environmental effects of airline carbon emissions taxation in the use. Transportation Research Part D: Transport and Environment, no. 15(1), pp. 37–45.
Hares A., Dickinson J., Wilkes K. (2010) Climate change and the air travel decisions of UK tourists. Journal of Transport Geography, no. 18(3), pp. 466–473.
Lassen C. (2010) Environmentalist in business class: An analysis of air travel and environmental attitude. Transport Reviews, no. 30(6), pp. 733–751.
Lee, D., D. Fahey, P. Forster, P. Newton, R. Wit, L. Lim, B. Owen, R. Sausen (2009) Aviation and global climate change in the 21st century. Atmospheric Environment, no. 43(22-23), pp. 3520–3537.
Greene, D. (1992) Energy-efficiency improvement potential of commercial aircraft. Annual review of energy and the environment, no. 17(1), рр. 537–573.
Downloads
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з такими умовами:- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
