Акустичний захист приміщень службово-технічної території аеропорту від авіаційного шуму
DOI:
https://doi.org/10.18372/2306-1472.10.12179Анотація
Розглянуто задачі акустичного захисту будівель і споруд робочої зони аеропорту. Задача створення акустичного комфорту вирішується за допомогою вибору конструкції зовнішнього огородження з достатньою звукоізоляцією і раціональним внутрішнім плануваннямПосилання
ОСТ 54.71.001-78. Шум/ Общие требования безопасности труда в эксплуатационных предприятиях ГА. - М.: Госстандарт СССР.
Руководство по расчету и проектированию звукоизоляции ограждающих конструкций НИИСФ Госстроя СССР. - М.: Стройиздат, 1983 - 64 с.
Standard test Method for Laboratory Measurement of Airborne Sound Transmission Loss of Building Partition and Elements. ASTM E413-73. American Society for Testing and Materials, 1916 Race Street, Philadelphia, PA 19103, U S A
Downloads
Як цитувати
Запорожець, О. І., & Коновалова, О. В. (2001). Акустичний захист приміщень службово-технічної території аеропорту від авіаційного шуму. Вісник Національного авіаційного університету, 10(3), 168–171. https://doi.org/10.18372/2306-1472.10.12179
Номер
Розділ
Охорона навколишнього середовища
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з такими умовами:- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
