Зносостійкі покриття для відновлення деталей з експлуатаційними пошкодженнями
DOI:
https://doi.org/10.18372/2306-1472.10.12103Анотація
Запропоновано результати досліджень з розроблення і випробування композиційних порошків та матеріалів без використання дефіцитних компонентів. Наведено алгоритм вирішення цих питань, залежних від окремих аргументів. Обгрунтовано теоретичні положення щодо збільшення опору зносу покриттів з позиції структурно-енергетичної теорії тертяПосилання
Новиков ИМ., Бурлаков В.И., Захаров В.И. Модель формирования параметрических отказов изделий АТ и ее построение по данным эксплуатации // Проблемы совершенствования системы технического обслуживания и ремонта: Сб. науч. тр. - К.: КИИГА, 1989. - С. 15 - 18.
Catalog Handbook of Fine Chemicals. Aldrich Chemical Company, Inc., USA, 1992. - P.882.
Downloads
Як цитувати
Більчук, Є. Ю., & Новіков, І. М. (2001). Зносостійкі покриття для відновлення деталей з експлуатаційними пошкодженнями. Вісник Національного авіаційного університету, 10(3), 45–47. https://doi.org/10.18372/2306-1472.10.12103
Номер
Розділ
Аеропорти та їх інфраструктура
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з такими умовами:- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).