Підвищення терміну експлуатації деталей авіаційної техніки за рахунок відновлення та зміцнення їх газотермічними покриттями

Автор(и)

  • М. Ф. Дмитриченко Національний авіаційний університет
  • Є. К. Фень Національний авіаційний університет
  • В. В. Малишкін Національний авіаційний університет
  • В. Н. Дмитренко Національний авіаційний університет

DOI:

https://doi.org/10.18372/2306-1472.10.12101

Анотація

Розглянуто газотермічні методи нанесення зносо-жаростійких покриттів на деталіавіаційної техніки, які працюють у широкому діапазоні температур

Посилання

ГолегоН.Л., Алябьев А.Я, ШевеляВ.В. Фретганг-коррозия металлов. -К: Техника, 1970. -271с.

Шаривкер С.Ю., Ляшенко Б.А., Ршиин В.В., Астахов Е.А. Исследование прочности сцепления детонационно-напыленных покрытий // Проблемы прочности. - 1972. - №3. - С.35-38.

Downloads

Як цитувати

Дмитриченко, М. Ф., Фень, Є. К., Малишкін, В. В., & Дмитренко, В. Н. (2001). Підвищення терміну експлуатації деталей авіаційної техніки за рахунок відновлення та зміцнення їх газотермічними покриттями. Вісник Національного авіаційного університету, 10(3), 35–39. https://doi.org/10.18372/2306-1472.10.12101

Номер

Том 10 № 3 (2001)

Розділ

Аеропорти та їх інфраструктура

Ліцензія

Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з такими умовами:

  1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.

  2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.

  3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).