Акустичне випромінювання і експлуатація літальних апаратів

Автор(и)

  • В. В. Карачун Національний авіаційний університет
  • В. Х. Баланін Національний авіаційний університет
  • В. М. Мельник Національний авіаційний університет
  • К. Р. Потапова Національний авіаційний університет
  • Г. Б. Астапова Національний авіаційний університет

DOI:

https://doi.org/10.18372/2306-1472.9.12051

Анотація

Наведено аналіз збуреного стану плоских та оболонкових елементів літальних апаратівпід дією акустичного випромінювання. Встановлено закономірності згинального рухуелементів та ступінь впливу акустичних полів на особливості їх динаміки

Посилання

Тимошенко С.П, Янг Д.Х, Уивер У. Колебания в инженерном деле / Пер. с англ. Под ред Э.И. Григолюка. - М.: Машиностроение, 1985. - 472 с.

Шейдеров Е.Л. Волновые задачи гидроакустики. - Л.: Судостроение, 1972. - 352 с.

Downloads

Як цитувати

Карачун, В. В., Баланін, В. Х., Мельник, В. М., Потапова, К. Р., & Астапова, Г. Б. (2001). Акустичне випромінювання і експлуатація літальних апаратів. Вісник Національного авіаційного університету, 9(2), 216–220. https://doi.org/10.18372/2306-1472.9.12051

Номер

Том 9 № 2 (2001)

Розділ

Професійна освіта

Ліцензія

Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з такими умовами:

  1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.

  2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.

  3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).