Прогнозування процесу накопичення пошкоджень конструктивних елементів за даними приймально-здавальних випробувань парку однотипних газотурбінних двигунів
DOI:
https://doi.org/10.18372/2306-1472.9.12006Анотація
Розглянуто деякі особливості методики прогнозування процесу накопичення пошкодженьробочої лопатки періиого ступеня турбіни авіаційного газотурбінного двигунаПосилання
Игнатович С.Р., Никитин Ю.А., Малютин С.А. Один из подходов расчета остаточного ресурса ГТД с учетом накапливания деформации ползучести сплавами ЖС-6К и ЭИ-437Б / Эксплуатационная надежность авиационных ГТД: Межвуз. сб. науч. тр. - К.: КНИГА, 1981. - С. 89-100.
Игнатович С.Р., Якушенко О.С. Использование математической модели рабочего процесса ГТД при прогнозировании его остаточного ресурса // Прогресс - технология - качество: Тр. Второго конгрессадвигателестроителей Украины - ИМиС. - 1997. - С. 279-281
Справочник авиационных материалов. Т. 3. - М.: Машиностроение, 1965. - 632 с.
Работное Ю.М. Ползучесть элементов конструкций. - М.: Наука, 1966. - 752 с.
Downloads
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з такими умовами:- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).