Побудова тривимірних ермітових штерполяцшних сплайнів
DOI:
https://doi.org/10.18372/2306-1472.8.11983Анотація
Розглянуто метод побудови інтерполяційних сплайнів високих мірностей як тензорного добутку одномірних. Наведено алгоритм розрахунків та ілюстрацію наближення тестової функціїПосилання
РоджерсД. Алгоритмические основы машинной графики: Пер. с англ. -М.: Мир, 1989. - 512 с.
Потёмкин В.Г. Система инженерных и научных расчётов МАТЬАВ 5.x: - В 2 т. - М.: ДАЛОГ; МИФИ, 1999.
Де Бор К. Практическое руководство по сплайнам. - М.: Радио и связь, 1985. - 304 с.
Турчак В.В. Статистическая обработка данных на базе двумерных сплайн-функций// Проблемы информатизации и управления: Сб. науч. тр. -К.: КМУГА, 1997. - С. 130-134.
Турчак В.В., Шелевицкий И.В., Шутко Н.А. Приближение функций двух переменных с помощью двумерных кубических сплайнов // Проблемы авионики: Сб. науч. тр. - К: КМУГА, 1997. -С. 131-135.
Downloads
Як цитувати
Білецький, А. Я., Шелевицький, І. В., Шутко, В. М., & Юрко, Ю. В. (2001). Побудова тривимірних ермітових штерполяцшних сплайнів. Вісник Національного авіаційного університету, 8(1), 150–153. https://doi.org/10.18372/2306-1472.8.11983
Номер
Розділ
Інформаційні технології
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з такими умовами:- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).