Разработка программы для моделирования электрогазодинамического течения в ионном анемометре
DOI:
https://doi.org/10.18372/2306-1472.8.11967Анотація
Приведено математическое описание явления скоса потока ионов коронного разряда при взаимодействии с газодинамическим потоком в разрядном промежутке «игла-плоскость», которое положено в основу создания ионного анемометраПосилання
Ионный анемометр. Патент. США N35647, 1984.
Остроумов Г.А. Взаимодействие электрических и гидродинамических полей. Физические основы электрогидродинамики. - М.: Наука, 1979. - 320 с.
Верещагин И.П. Коронный разряд в аппаратах электронно-ионной технологии. - М.: Энергоатомиздат, 1985. - 160 с.
Расчеты электростатических полей на персональном компьютере / О С. Ильенко, ВИ. Шеховцов.-К : УМК ВО, 1991.- 124 с.
Downloads
Як цитувати
Панин B. B., Кинащук, И. Ф., Орланов, В. И., & Донец, А. Д. (2001). Разработка программы для моделирования электрогазодинамического течения в ионном анемометре. Вісник Національного авіаційного університету, 8(1), 98–102. https://doi.org/10.18372/2306-1472.8.11967
Номер
Розділ
Професійна освіта
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з такими умовами:- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
