Система показників радіолокаційних інформаційних полів

Автор(и)

  • А. В. Нестеров Національний авіаційний університет

DOI:

https://doi.org/10.18372/2306-1472.8.11965

Анотація

Розглянуто поняття радіолокаційного інформаційного поля як просторово- часову сукупність локальних радіолокаційних полів. У залежності від властивостей локального радіолокаційного поля сформована система відповідних показників якості поля, які дозволяють проводити оцінку радіолокаційного інформаційного поля в конкретній точці простору, вздовж траси, по висотному шару та по всьому об'єкту зони керування повітряним рухом

Посилання

ФинкельштейнМ.И. Основы радиолокации. - М.: Сов. радио, 1973. - 496 с.

Гребенников С.Н., Демидов Ю.М. Критерии оценки эффективности радиолокационных полей // Управление воздушным движением: Сб. науч. тр. - Вып. 2. - М.: Транспорт, 1981. - С. 323-329,

ДОС 7754ИКАО. Аэронавигационный план. Европейский регион. - 1985. - 322 с

Downloads

Як цитувати

Нестеров, А. В. (2001). Система показників радіолокаційних інформаційних полів. Вісник Національного авіаційного університету, 8(1), 89–92. https://doi.org/10.18372/2306-1472.8.11965

Номер

Том 8 № 1 (2001)

Розділ

Професійна освіта

Ліцензія

Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з такими умовами:

  1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.

  2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.

  3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).