МЕТОД ВИЗНАЧЕННЯ ЙМОВІРНОСТІ СПРАЦЬОВУВАННЯ ІНФРАЧЕРВОНИХ ПОВІДОМЛЮВАЧІВ ЗАЛЕЖНО ВІД ЇХ МІСЦЕРОЗТАШУВАННЯ В УМОВАХ НАВКОЛИШНЬОГО СЕРЕДОВИЩА
DOI:
https://doi.org/10.18372/2306-1472.25.1195Анотація
Розглянуто індуктивний метод, який ґрунтується на теоремі гіпотез (формулі Байєса) для визначення істинності сигналу тривоги в автоматизованих системах охорони об’єктів. Запропонований метод дає змогу коректно здійснити синтез системи охорони з відносно ненадійних, але недорогих елементів.
Посилання
Васюхин М.И., Пюшки Ласзло. Подходы к построению автоматизированной системы охраны особо важных объектов // УСиМ. – 2002. – № 1. – С. 88–91.
Васюхина И.М., Васюхин М.И., Пюшки Ласзло. Байесовский метод как способ моделирования причинно-следственных связей в системе охраны особо важных объектов // Автоматизированные системы управления и приборы автоматики. – 2004. – №128. – С. 87–93.
Міщенко Н.М. Байєсові мережі як засіб моделювання причинно-наслідкових зв’язків у системах з неозначеністю // Пробл. программи-рования. – 2002. – №3–4. – С. 125–131.
Гупал А.М., Сергиенко И.В. Байесовская процедура – оптимальная процедура распознавания и преобразования информации // Пробл. управле-ния и информатики. – 2001. – №3. – С. 5–15.
Вентцель Е.С., Овчаров Л.А. Теория вероятностей и ее инженерные приложения. – М.: Наука, 1988. – 480 с.
Барлоу Р., Прошан Ф. Математическая теория надежности / Пер. с англ.; Под ред. Б.В. Гне- денко. – М.: Сов. радио, 1969. – 488 с.
Феллер И. Введение в теорию вероятностей и ее приложения. Т. 1 / Под ред. Е.Б. Дынкина. – М.: Мир, 1967. – 498 с.
Downloads
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з такими умовами:- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).