Моделювання зіткнення літаків з використанням методики істотних вибірок

Автор(и)

  • V. P. Kharchenko Національний авіаційний університет
  • A. G. Kukush Національний авіаційний університет
  • E. A. Znakovskaya Національний авіаційний університет

DOI:

https://doi.org/10.18372/2306-1472.2.11906

Анотація

Розглянуто модель руху двох конфліктуючих літаків. Запропоновано методику істотних вибірок і алгоритм моделювання зіткнення літаків, заснований на нормальному розподілі

Біографія автора

V. P. Kharchenko, Національний авіаційний університет

Dr. Sci. (Eng.)

Посилання

Geist R.M., Smotherman M.K. Ultrahigh reliability estimates through simulation. Proceeding Annual Reliability and Maintainability Symposium, 1989.-P.350-355.

Feller W. An Introduction to Probability Theory and Its Applications. Vol. 2. - Wiley&Sons, 1970. -180 p.

Downloads

Як цитувати

Kharchenko, V. P., Kukush, A. G., & Znakovskaya, E. A. (2003). Моделювання зіткнення літаків з використанням методики істотних вибірок. Вісник Національного авіаційного університету, 17(2), 27–30. https://doi.org/10.18372/2306-1472.2.11906

Номер

Том 17 № 2 (2003)

Розділ

Аерокосмічні системи моніторінгу та керування

Ліцензія

Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з такими умовами:

  1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.

  2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.

  3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).